Поєднання вимог про визнання недійсними торгів і витребування на користь держави майна, яке було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень
18 вересня 2025 року Верховний суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в рамках справи № 922/82/20 (ЄДРСРУ № 131882931) досліджував питання щодо вимога про визнання недійсними торгів в поєднані з витребуванням майна.
Судова палата зазначає, що таке речове право, як право власності захищається загальними (гл. 3 ЦК України) і спеціальними способами захисту (гл. 29 ЦК України). Право власності є об`єктом судового захисту як одне із основоположних речових прав.
В окремих випадках захист права власності, а також інших речових прав, може здійснюватися зобов`язально-правовим способом захисту з огляду на неможливість віндикувати майно чи застосувати інші види речово-правових позовів.
Деякі способи захисту мають схожі риси. Зокрема, схожість віндикації (ст.ст. 387, 388 ЦК України) і реституції (ст. 216 ЦК України "правові наслідки недійсності правочину") полягає в тому, що позивач в обох випадках прагне повернути майно, яке опинилося в іншої особи. Однак реституція може застосуватися тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони (вимогу про повернення майна може висувати одна сторона правочину іншій його стороні і за наявності в останньої цього майна). Водночас, як тільки майно переходить до третьої особи, може йтися не про реституцію, а про віндикацію. Важливою умовою для звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов`язально-правових відносин. Метою цього позову (віндикація) є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. При цьому у віндикації важливе значення має така складова, як "добросовісніть (недобросовісність) набувача" (див. ст. 388 ЦК України).
Визнання недійсним правочину (електронних торгів), у відповідності до результатів якого відбулася купівля-продаж, не може нівелювати чітку та зрозумілу заборону законодавця. Єдиним можливим механізмом відновлення порушених прав у цьому випадку, є витребування такого майна, однак за умови доведеності недобросовісності набувача.
Судова палата також звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19, про те, що якщо позивач вважає, що покупець не набув права власності на отримане ним спірне майно, зокрема тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то він вправі скористатися передбаченими законодавством способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного в подальшому договору купівлі-продажу. Задоволення заявлених позовних вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів не призведе до поновлення майнових прав позивача, що свідчить про обрання неефективного способу захисту.
З огляду на вищенаведене, предмет цього спору (поєднання вимог про визнання недійсними торгів і витребування на користь держави майна, яке було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень), судова палата вважає, що неналежною та неефективною є вимога Прокурора про визнання недійсними торгів.
ВИСНОВОК:
Визнання недійсним правочину (електронних торгів), у відповідності до результатів якого відбулася купівля-продаж, не може нівелювати чітку та зрозумілу заборону законодавця на витребування майна, проданого на електронних торгах на виконання судових рішень, від добросовісного набувача.
