Ухвалюючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, суд виходив з того, що саме від позивача та/або його представника, який має допуск до державної таємниці, не надходило заяв про розгляд справи за їхньої відсутності. А оцінюючи заяву, подану іншою представницею, суд зауважив, що з її формулювання вбачається, що вона (заява) стосується «проведення судового засідання, а не розгляду справи без участі позивача і його представника», що, на думку суду, не відповідає вимогам ст. 205 КАС України.
ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/137216097 від 14.05.2026 у справі № 9901/458/21 зауважила, що дефініція норми ч. 1 ст. 55 КАС України не повинна тлумачитися у такий спосіб, який перешкоджає стороні чи третій особі мати більше одного представника.
Разом з тим, представник, який має допуск та доступ до державної таємниці, володіє специфічними повноваженнями, що дозволяють йому працювати з секретною інформацією. Однак це не наділяє його окремими повноваженнями на вчинення від імені особи, яку він представляє, процесуальних дій, які може вчинити ця особа.
Велика Палата дійшла висновку, що за наведених обставин справи, активної поведінки представниці позивача з висловленим проханням здійснити подальший судовий розгляд за відсутності позивача та його представника визначених процесуальним законом підстав для залишення позову без розгляду не було, а тому розгляд цієї справи, навіть у разі неявки позивача у судове засідання, мав би продовжуватись відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України за наявними у ній матеріалами та відповідно до заявлених у позові підстав, з урахуванням доводів сторін, наданих у заявах по суті, поясненнях й інших документах.
