Важливі тези щодо здійснення діяльності добровольчих формувань територіальної громади та як це співвідноситься зі службою у лавах Збройних Сил України.
ГОЛОВНІ ТЕЗИ
ДОБРОВОЛЬЧЕ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ Є ВОЄНІЗОВАНИМ ПІДРОЗДІЛОМ, А НЕ ВІЙСЬКОВИМ ФОРМУВАННЯМ.
Здійснення діяльності добровольчих формувань під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а також перехід їх за певних умов в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони ЗСУ не свідчить про перебування членів добровольчих формувань у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Довідково:
Збройні Сили України мають таку загальну структуру:
- Генеральний штаб Збройних Сил України;
- Командування об’єднаних сил Збройних Сил України;
- види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;
- окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили;
- окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв’язку та кібербезпеки;
- органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України (стаття 3 Закону України «Про Збройні Сили України»).
Працівник у ДФТГ: що варто знати роботодавцю?
Верховний Суд звертає увагу на те, що членство у добровольчому формуванні НЕ ЗВІЛЬНЯЄ ВІД ОБОВ’ЯЗКУ проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (пункт 6 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1449).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №753/3880/20.
