У відносинах звільнення за власним бажанням діє правило за яким, звільнення у порядку пункту 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення № 114), є одностороннім волевиявленням працівника-поліцейського, який подав рапорт про звільнення за власним бажанням, він у будь-який момент до закінчення тримісячного строку з моменту подання рапорту може його відкликати і звільнення у такому випадку не проводиться, а також працівник не підлягає звільненню у випадку, коли цей строк закінчився, і він не залишив місце роботи і не вимагає припинення трудових відносин.
Відтак, розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказів про звільнення поліцейських на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону №580-VIII з урахуванням приписів підпункту «ж» пункту 64 та пункту 68 Положення №114 суд повинен з`ясувати: чи дійсно існував рапорт поліцейського про його звільнення зі служби в поліції за власним бажанням; чи існували поважні причини, що перешкоджають виконанню службових обов`язків поліцейським; чи було волевиявлення поліцейського на звільнення за цією підставою саме в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв поліцейський про відкликання рапорту про звільнення зі служби в поліції до моменту реалізації керівником органу поліції про звільнення поліцейського шляхом винесення відповідного наказу.
Позиція КАС ВС за результатами перегляду справи № 380/7509/22.
