Банки почали повідомляти про поновлення грошових арештів за рахунками клієнтів, посилаючись на нові законодавчі правила.
Коли в соцмережах писали про арешт коштів на банківських рахунках із початку травня, часто зазначали, що ці арешти повернули. Повернули/відновили. Тому суспільство сприйняло це, як повернення довоєнного правила. Хоча, насправді, ніхто арешти не скасовував, і навряд чи колись скасує. Для них лише змінилися правила та суми, які дозволяється стягувати.
6 травня 2023 року набрав чинності новий закон (№ 3048-IX), яким скасовується старе правило у 100 тис. грн та запроваджується нове правило — людям дозволили витрачати із арештованих рахунків не більше 13,4 тис. грн (два розміри мінімальних зарплат). Ця сума не є накопичувальною. Якщо цього місяця людина не витратила своїх 13,4 тис. грн, це не означає, що наступного зможе витратити вже 26,8 тис. грн. Щомісяця діє ліміт 13,4 тис. грн, який обнулюється. При цьому дозволили арештовувати зарплати українців.
За спостереженнями юристів, нова хвиля арештів грошей на банківських рахунках розпочалася в українських банках із 9 травня 2023 року. Напередодні судові виконавці мали надіслати боржникам за місцем їх реєстрації копію відповідних судових постанов (за якими стягуються борги) для ознайомлення.
«А ось із переміщеними особами ситуація складніша, адже не всі реєструються за новим місцем проживання, тому втрачають таку можливість, і блокування рахунку може стати неприємним сюрпризом», — прокоментував керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько.
Альтернативним джерелом такої інформації може стати додаток «Дія», який сповіщає людей про наявність виконавчого провадження. Деякі банки інформують своїх клієнтів про те, що до них надійшла ухвала про арешт коштів: хтось ще до фактичного арешту, хтось — у день його проведення. Найчастіше ця інформація надсилається через банківські мобільні додатки.
