Виникнення конфліктних ситуацій спонукує суспільство знаходити шляхи їх вирішення. Серед можливих варіантів подолання конфлікту і процедура медіації, яка все частіше використовується в Україні. Її суть полягає в участі посередника, який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації, проаналізувати ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли знайти той варіант рішення, який може задовольнити інтереси всіх учасників.
Корупція - це іржа, яка псує міць держави, роз'їдає моральні устої суспільства. Саме тому людина, що докладається до її викривання, повинна бути захищеною.
Закон України «Про безоплатну правову допомогу» визначає, що викривач у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення має право на безоплатну вторинну правову допомогу, а саме:
1) захист від обвинувачення;
2) здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
В умовах воєнного стану з’явилися нові шахрайські схеми, повіривши у які, люди втрачають кошти та наражають себе на небезпеку.
Серед найпоширених схем:
– «збір коштів для військових» – шахраї під виглядом волонтерів збирають гроші на амуніцію, лікування чи інші необхідні для військових речі, проте привласнюють усі донати собі. У цьому випадку поліція закликає громадян довіряти лише перевіреним благодійним організаціям або державним спеціальним рахункам, перевіряти правильність назв сайтів, на які переходите та де вводите свої персональні дані.
Постраждалі від домашнього насильства можуть отримати безоплатно допомогу юриста або адвоката, звернувшись до системи безоплатної правової допомоги.
Однак першим кроком у боротьбі з домашнім насильством є розуміння, що відбувається саме домашнє насильство. Для нього характерна повторюваність, інколи воно може тривати десятиліттями.
Домашнє насильство можуть вчиняти:
Юнацький максималізм, надмірна емоційність і категоричність підштовхують підлітків до необачних вчинків. Скоєні крадіжка чи хуліганство можуть зіпсувати життя дитині і привести до кримінальної відповідальності. Але є інший спосіб вирішення конфлікту з законом – відновне правосуддя.
Так, відновне правосуддя – це примирення неповнолітнього правопорушника з потерпілим та відновлення його соціальних зв’язків із суспільством, воно в рівному обсязі забезпечує права як потерпілої особи, так і неповнолітньої особи, що скоїла кримінальне правопорушення.
Як встановити факт смерті на тимчасово окупованій території та в зоні бойових дій?
Про це розказала завідувачка сектора Криничанське бюро правової допомоги Надія Федориненко у Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Криничанської селищної ради.
Після ведення воєнного стану українське законодавство зазнає певних змін, адаптуючись до нових вимог та потреб. Зокрема, відбулися деякі корективи щодо запровадження підприємницької та громадської діяльностей в Україні. Окремої уваги заслуговує дотримання державою курсу щодо впровадження електронної системи надання послуг та протидії рейдерству, так як під час бойових дій вірогідність появи такого явища зростає.
Повномасштабна війна в державі спонукала багатьох українців покинути Батьківщину і налагоджувати життя закордоном. Лише наявність паспорта, основного документа, який засвідчує безпосередній зв’язок особи з країною, надає можливість отримати відповідні пільги від іноземних держав як для біженців, так і для осіб, які потребують тимчасового захисту. У випадку втрати паспорта на території іноземної держави чи його відсутності, українське законодавство надає можливість його отримання в іншій країни.
До Петрівського бюро правової допомоги Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася пані Ольга, яка вирішила оскаржити рішення відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області про відмову у реєстрації смерті свого чоловіка на окупованій території.
В Конституції України закріплено принцип рівності прав і свобод незалежно від будь-яких обставин, зокрема й віку людини. Натомість пенсійний вік стає серйозним бар’єром як для роботодавців, так і для працівників. Особи пенсійного віку прагнуть ще працювати, натомість працедавці доволі часто бажають взяти на роботу молоді кадри та усіляко чинять психологічний тиск на працівників пенсійного віку.
