Чи можна отримати компенсацію моральної шкоди за незаконну мобілізацію, навіть якщо погіршення здоров’я не підтверджено медичними документами?
Так, незаконний призов на військову службу може бути підставою для відшкодування моральної шкоди, якщо спричинені ним психологічні страждання, порушення звичного способу життя та інші негативні наслідки перебувають у причинному зв’язку з протиправними діями державного органу, навіть за відсутності доведеного погіршення здоров’я.
Судові рішення у справі
Закарпатський окружний адміністративний суд, рішення від 30 вересня 2025 року, справа № 260/5469/25. Позов задоволено: визнано протиправними та скасовано наказ про мобілізацію чоловіка і наказ про його зарахування до особового складу військової частини, а військову частину зобов’язано виключити його зі списків особового складу. Рішення набрало законної сили 27 листопада 2025 року.
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, рішення від 21 липня 2026 року, справа № 308/5059/26. Позов про відшкодування моральної шкоди задоволено частково: з Державного бюджету України стягнуто 40 000 грн замість заявлених 101 458 грн, оскільки суд встановив причинний зв’язок між незаконною мобілізацією та моральними стражданнями позивача.
Відомостей про апеляційний перегляд рішення від 21 липня 2026 року в наданому тексті немає.
Обставини справи
Чоловік, який мав чинну відстрочку від мобілізації у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років, був призваний на військову службу 24 червня 2025 року. Відстрочка діяла до 25 листопада 2025 року та була відображена в застосунку «Резерв+». Позивач раніше неодноразово подавав до ТЦК та СП документи на підтвердження права на відстрочку. Попри це, працівники ТЦК та СП не провели повної перевірки відповідних відомостей і здійснили мобілізацію. Позивач стверджував, що перед призовом його протягом 11 днів незаконно утримували у приміщенні ТЦК та СП, а після мобілізації він був змушений проходити військову службу протягом 3 місяців 9 днів. Крім того, чоловік посилався на погіршення фізичного та психологічного стану, порушення сну, постійну тривогу, неможливість вести звичний спосіб життя, переживання за дитину з інвалідністю та матір, яка потребувала стороннього догляду.
Адміністративний суд раніше встановив незаконність мобілізації та скасував відповідні накази.
Після цього чоловік звернувся з цивільним позовом про стягнення 101 458 грн моральної шкоди. Суму він розрахував за аналогією із законодавством про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, використавши мінімальну заробітну плату й підвищувальні коефіцієнти. ТЦК та СП заперечував проти позову, стверджуючи, що позивач не довів факту моральних страждань, погіршення здоров’я та причинного зв’язку між діями відповідача й заявленими наслідками.
Правова позиція суду (ratio decidendi)
1. Правова проблема: чи достатньо незаконної мобілізації для виникнення права на компенсацію?
Суд мав вирішити, чи спричинила незаконна мобілізація позивачу моральну шкоду, яка підлягає грошовому відшкодуванню за рахунок держави, та чи необхідно для цього обов’язково підтверджувати психологічні страждання медичними документами. Ключове питання полягало в тому, чи досягли негативні переживання позивача рівня моральних страждань, а не залишилися звичайними незручностями, які можуть супроводжувати будь-яке порушення прав.
2. Незаконність мобілізації вже була встановлена іншим судом
Вирішальне значення мало рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 260/5469/25. Цим рішенням встановлено, що чоловік мав чинну відстрочку від мобілізації, проте був незаконно призваний на військову службу. На підставі частини четвертої статті 82 ЦПК України Ужгородський міськрайонний суд визнав установлені попереднім судовим рішенням обставини преюдиційними. Отже, позивачу не потрібно було повторно доводити незаконність призову. Водночас преюдиційність незаконної мобілізації не означала автоматичного підтвердження всіх заявлених негативних наслідків або обґрунтованості будь-якої суми компенсації.
3. Відсутність медичного підтвердження погіршення здоров’я не виключає моральної шкоди
Суд застосував правові підходи Верховного Суду, викладені у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17. Відповідно до цих підходів, моральна шкода може проявлятися у тривозі, страху, стресі, розчаруванні, відчутті несправедливості, тривалій невизначеності та інших негативних переживаннях. При цьому не кожна негативна емоція становить моральну шкоду. Необхідно оцінювати інтенсивність і тривалість протиправних дій, їхні наслідки та індивідуальні обставини потерпілого. Суд окремо зазначив, що відсутність розладів здоров’я внаслідок психологічних переживань не свідчить про відсутність моральних страждань. Такий підхід суд пов’язав також із практикою ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» та «Антоненков та інші проти України». У конкретній справі незаконна мобілізація призвела до тривалого порушення звичного способу життя чоловіка, стресу, знервованості, психологічного дискомфорту та погіршення сну. Саме ці наслідки суд визнав достатніми для встановлення моральної шкоди.
4. Суд застосував презумпцію заподіяння моральної шкоди
Особливе значення має висновок суду щодо розподілу обов’язку доказування. Посилаючись на практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справі «Ромашов проти України», та абзац третій пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, суд виходив із презумпції заподіяння моральної шкоди внаслідок порушення прав людини державним органом. Суд прямо зазначив, що в цих правовідносинах саме на відповідача покладається обов’язок доведення відсутності факту заподіяння моральної шкоди. Тому заперечення ТЦК та СП про те, що позивач не надав належних доказів втрати нормальних життєвих зв’язків, порушення звичного способу життя, погіршення сну та психологічного дискомфорту, були відхилені.
Важливо, що суд не обмежився лише фактом протиправності мобілізації. Він також установив конкретні негативні наслідки та їхній безпосередній причинний зв’язок із незаконним призовом.
5. Держава відповідає за незаконні дії свого органу незалежно від його вини
Застосувавши статті 1173 та 1174 ЦК України, суд виходив із того, що шкода, завдана незаконними рішеннями або діями органу державної влади під час здійснення повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини такого органу чи його посадових осіб. У цій справі незаконність призову вже була підтверджена судовим рішенням, а моральні страждання та причинний зв’язок із мобілізацією суд визнав установленими. Тому виникли правові підстави для стягнення компенсації з Державного бюджету України. При цьому Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області суд не визнав належним відповідачем, оскільки цей орган не порушував прав позивача.
6. Чому суд присудив 40 000 грн, а не 101 458 грн?
Позивач пропонував обчислювати компенсацію пропорційно тривалості незаконного утримання та проходження військової служби, використовуючи мінімальну заробітну плату і коефіцієнти 5 та 3 відповідно. Однак суд відхилив такий спосіб розрахунку. Він зазначив, що законодавство не встановлює спеціальної мінімальної чи максимальної суми компенсації моральної шкоди за незаконну мобілізацію. Правило про гарантований мінімум компенсації за кожен місяць перебування під слідством чи судом стосується спеціально визначених законом випадків і не застосовується автоматично до незаконного призову. Визначаючи суму за абзацом другим частини третьої статті 23 ЦК України, суд урахував: - тривалість вимушених змін у житті позивача; - характер моральних страждань; - конституційний обов’язок громадян захищати Вітчизну; - наявність судового рішення про незаконність мобілізації, яке саме по собі становило певну сатисфакцію; - принципи розумності, виваженості та справедливості. У результаті суд визнав 40 000 грн достатньою компенсацією, задовольнивши вимоги приблизно на 39,4 % від заявленої суми. Водночас рішення не містить окремого математичного розрахунку присуджених 40 000 грн.
Правовий тест, який фактично застосував суд
Суд не сформулював окремого універсального правового тесту. Наведена послідовність реконструйована з мотивувальної частини рішення.
Крок 1. Установити протиправність дій державного органу. Перевірити, чи існувало порушення права позивача. У цій справі незаконність мобілізації вже була встановлена рішенням адміністративного суду, що набрало законної сили.
Крок 2. Визначити наявність моральної шкоди та юридичні підстави її відшкодування. Оцінити, чи спричинили протиправні дії страждання або приниження, та застосувати правила відповідальності держави незалежно від вини органу влади.
Крок 3. Оцінити негативні наслідки та причинний зв’язок. Урахувати тривалість порушення, стрес, зміну звичного способу життя, порушення життєвих зв’язків і психологічний дискомфорт. Перевірити заперечення відповідача з урахуванням застосованої судом презумпції моральної шкоди.
Крок 4. Визначити справедливу компенсацію та належного відповідача. Оцінити співмірність заявленої суми встановленим стражданням, застосувати критерії розумності та справедливості й вирішити питання відшкодування за рахунок держави.
Результат у цій справі - стягнення 40 000 грн.
На які практичні питання відповідає це рішення?
1. Чи можна стягнути моральну шкоду з держави за незаконну мобілізацію?
Так. Якщо незаконність призову встановлена, а суд визнав наявність моральних страждань і причинного зв’язку з протиправними діями, компенсація може стягуватися з Державного бюджету України.
2. Чи потрібна довідка психолога або психіатра для компенсації моральної шкоди?
У цій справі суд не вважав медичне підтвердження погіршення здоров’я обов’язковою умовою. Він визнав моральну шкоду з огляду на встановлені психологічні переживання та порушення звичного способу життя.
3. Чи потрібно повторно доводити незаконність мобілізації, якщо її вже встановив адміністративний суд?
Ні, якщо відповідні обставини мають преюдиційне значення відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України. У розглянутій справі суд використав попереднє рішення як підставу не досліджувати незаконність призову повторно.
4. Чи можна розрахувати компенсацію за незаконну мобілізацію виходячи з мінімальної зарплати за кожен місяць служби?
Суд не застосував такий підхід. Розмір компенсації визначено індивідуально з урахуванням характеру страждань, тривалості порушення та принципів розумності й справедливості.
5. Хто повинен доводити відсутність моральної шкоди, завданої незаконними діями ТЦК та СП?
У цій справі суд застосував презумпцію заподіяння моральної шкоди та поклав обов’язок спростувати її на відповідача. Водночас суд дослідив конкретні наслідки незаконної мобілізації та причинний зв’язок.
6. Чи потрібно подавати позов про моральну шкоду безпосередньо до Казначейства?
Суд роз’яснив, що належним відповідачем є держава, як правило, в особі органу, який порушив права людини. Територіальний орган Казначейства не стає належним відповідачем лише тому, що компенсація виплачується з державного бюджету.
Які помилки допустила сторона, що програла?
Оскільки позов задоволено частково, рішення виявило недоліки як у запереченнях ТЦК та СП, так і в обґрунтуванні заявленої позивачем суми.
1. ТЦК та СП не врахував преюдиційне значення попереднього судового рішення. Відповідач заперечував наявність доведених незаконних дій, хоча протиправність призову вже була встановлена адміністративним судом. Ця обставина не потребувала повторного доказування.
2. Відповідач фактично пов’язував доведеність моральної шкоди з наявністю медичних документів. ТЦК та СП наполягав, що погіршення психологічного стану, порушення сну та інші переживання не підтверджені медичними обстеженнями. Суд відхилив такий аргумент, оскільки моральна шкода не обов’язково супроводжується діагностованим розладом здоров’я.
3. Відповідач не спростував установлені судом моральні наслідки незаконної мобілізації. Заперечення зводилися переважно до тверджень про відсутність доказів страждань. Однак суд застосував презумпцію моральної шкоди та встановив, що незаконний призов спричинив стрес, порушення життєвих зв’язків, погіршення сну й психологічний дискомфорт.
4. Позивач використав спосіб розрахунку, який суд не визнав застосовним до спірних правовідносин. Вимога про 101 458 грн ґрунтувалася на аналогії зі спеціальним законом та самостійно визначених підвищувальних коефіцієнтах. Суд не прийняв цей розрахунок і визначив компенсацію на підставі індивідуальної оцінки моральних страждань. Водночас із тексту рішення неможливо достовірно встановити, що саме відсутність певного конкретного доказу стала причиною зменшення компенсації до 40 000 грн.
Практичне значення рішення
Це рішення корисне особам, незаконно мобілізованим попри наявність чинної відстрочки, та адвокатам, які представляють їхні інтереси у спорах про компенсацію моральної шкоди. Воно демонструє, що встановлена судом незаконність мобілізації разом із доведеним причинним зв’язком між протиправними діями та моральними стражданнями може бути підставою для відшкодування за рахунок держави навіть без медично підтвердженого погіршення здоров’я. Водночас розмір компенсації не визначається автоматично за кількістю місяців незаконної служби, а залежить від конкретних обставин і судової оцінки.
Ключові норми матеріального права
1. Пункт 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Правило: передбачає право на відстрочку від призову під час мобілізації для визначеної законом категорії осіб, зокрема за обставин виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років, установлених у цій справі.
Застосування: позивач мав чинну відстрочку до 25 листопада 2025 року, однак був мобілізований 24 червня 2025 року.
Вплив на результат: порушення права на відстрочку стало підставою для визнання мобілізації незаконною в попередній адміністративній справі, що мало вирішальне значення для подальшого відшкодування шкоди.
2. Стаття 56 Конституції України.
Правило: гарантує право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних органів та їх посадових осіб під час здійснення повноважень.
Застосування: моральна шкода виникла внаслідок незаконного рішення державного органу про мобілізацію позивача.
Вплив на результат: забезпечила конституційну основу для присудження компенсації за рахунок держави.
3. Частина перша та пункт 2 частини другої статті 23 ЦК України.
Правило: особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав; моральна шкода охоплює душевні страждання через протиправну поведінку щодо самої особи або членів її сім’ї чи близьких родичів.
Застосування: суд визнав моральними стражданнями стрес, знервованість, психологічний дискомфорт та порушення звичного способу життя внаслідок незаконної мобілізації.
Вплив на результат: дозволили кваліфікувати встановлені негативні наслідки як моральну шкоду, що підлягає компенсації.
4. Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України.
Правило: розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням характеру правопорушення, глибини страждань, інших істотних обставин, а також вимог розумності та справедливості.
Застосування: суд урахував тривалість вимушених змін у житті позивача, характер страждань та наявність попереднього судового рішення як певної сатисфакції.
Вплив на результат: замість заявлених 101 458 грн суд визначив компенсацію у розмірі 40 000 грн, відмовившись від механічного розрахунку за мінімальною заробітною платою.
5. Статті 1173 та 1174 ЦК України.
Правило: шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державного органу або його посадової особи під час здійснення повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини відповідного органу чи посадової особи.
Застосування: незаконна мобілізація була наслідком дій органу державної влади під час реалізації владних повноважень.
Вплив на результат: суд поклав обов’язок відшкодування моральної шкоди на державу та постановив стягнути 40 000 грн із Державного бюджету України.
Визначальний правовий висновок: незаконна мобілізація особи, яка мала чинну відстрочку, може спричиняти моральну шкоду не лише через погіршення здоров’я, а й через тривалі психологічні страждання, порушення нормальних життєвих зв’язків та вимушену зміну способу життя. Якщо суд встановив такі наслідки та їхній причинний зв’язок із протиправними діями державного органу, моральна шкода підлягає компенсації за рахунок держави незалежно від вини цього органу.
