Створення в Україні реєстру банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб передбачено законопроектом №14327-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою", з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Адвокат Юлія Кафтанова (Partner LegalCode Law Firm) пояснила дану ініціативу і розповіла, чи має це відношення до розкриття банківської таємниці.
Ознайомитися з документом можна за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/59474?utm_source
Що передбачено законопроектом?
Створення централізованого Реєстру рахунків та банківських сейфів фізичних осіб. До реєстру буде вноситись інформація про банківські рахунки, платіжні рахунки, електронні гаманці та договори банківських сейфів. Також у реєстрі будуть ідентифікаційні дані власника рахунку (ПІБ, РНОКПП, або паспортні дані), інформація про банк та осіб, які мають доступ до рахунку або сейфа.
Важливе уточнення:
До реєстру не передаватимуться:
- дані про рух коштів;
- залишки на рахунках;
- інформація про операції;
- вміст банківських сейфів.
Тобто, інформації про рух коштів, баланс, транзакції — у реєстрі не буде.
Реєстр показуватиме де відкритий рахунок і кому він належить. Реєстр не буде містити інформацію скільки грошей на ньому або як вони використовуються.
Доступ до інформації отримають лише уповноважені державні органи — зокрема йдеться про органи фінансового моніторингу, антикорупційні та правоохоронні структури у встановленому законом порядку.
Таким чином, банківська таємниця формально не скасовується, адже інформація з реєстру не є публічною і використовується лише державними органами у межах їхніх повноважень.
Для чого це потрібно?
Запровадження такого реєстру є одним із стандартів ЄС у сфері фінансового моніторингу. Це потрібно для:
- боротьби з відмиванням коштів;
- фінансової прозорості;
- інтеграції України до європейського фінансового простору та приєднання до SEPA.
Якщо подивитись у мережі інтернет, то такий реєстр вже існує у багатьох країнах ЄС, зокрема Польща, Франція, Німеччину, Бельгія тощо. Їх було створено після прийняття законів проти відмивання грошей.
Наприклад, у Польщі окрім такого реєстру, ще є і система STIR яку використовує податкова для відстеження підозрілих транзакцій.
"З власного досвіду, скажу, що завдяки таким системам, що використовуються для моніторингу та аналізу фінансових операцій, уповноважені органи можуть виявляти підозрілі транзакції та в окремих випадках ініціювати тимчасове блокування коштів на рахунках клієнтів та відкривати кримінальні провадження, які тривають 3-5 років", - зазначила Юлія Кафтанова.
