Реалізація права нового кредитора, набутого на підставі договору про відступлення права вимоги іпотекодержателя за договором іпотеки, пов`язана, зокрема, із наявністю в нього відповідного примірника договору іпотеки.
ВПВС в постанові від 26.10.2022 у справі № 210/2257/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107105869 зауважила, що тлумачення в приписів статей 8 і 53 ЗУ «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за якого після заміни в основному та забезпечувальному зобов`язаннях первісного кредитора (банку) на нового кредитора останній позбавлений права отримати від нотаріуса дублікат договору іпотеки, є обмежувальним (звужувальним).
Це тлумачення фактично позбавляє юридичного сенсу припис статті 514 ЦК України, який передбачає, що за загальним правилом новий кредитор має той самий обсяг прав у зобовязанні, якими володів первісний кредитор. Тому таке тлумачення є несумісним із призначенням інституту забезпечення виконання зобовязань і суперечить принципам розумності, справедливості та рівності сторін.
Згідно розʼяснень ВПВС нотаріальну дію з посвідчення договору нотаріус вчиняє щодо сторін у зобов`язанні, якими є і нові кредитор та/чи боржник внаслідок здійсненої заміни.
Отже, новий кредитор, який втратив оригінал договору іпотеки, має право на отримання дубліката цього договору, а тому нотаріус безпідставно йому відмовив у цьому.
З огляду на таку правову позицію ВПВС відступила від висновку ВС, викладеного у постанові від 28.10.2020 у справі № 200/19062/17.