Для ідентифікації осіб та їх голосу за матеріалами відео- та аудіозаписів залучення експерта не є обов’язковим.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/118465118
22.03.2023 ККС ВС
Відібрання зразків голосу як біологічного зразку та вплив на допустимість висновку експерта
Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 1 ст. 245 КПК у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. Відповідно до ч. 3 зазначеної статті відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. На думку Суду, твердження сторони захисту про те, що положення ст. 245 КПК слід тлумачити з урахуванням практики ЄСПЛ («П. Г. та Дж. Х. (P. G. and J. H.) проти Сполученого Королівства», заява № 44787/98, рішення від 25.09.2001, § 80), є необґрунтованими. Так, у згаданій вище справі ЄСПЛ розглядав твердження заявників про підступний спосіб, у який були отримані зразки голосу (шляхом таємного прослуховування), чим, на їх думку, було порушено привілей особи не свідчити проти себе. Вирішуючи це питання ЄСПЛ дійшов висновку, що названий привілей не було порушено, оскільки предметом дослідження був не зміст розмови, а об’єктивні ознаки голосу. Саме в цьому контексті ЄСПЛ порівняв зразки голосу з іншими фізичними чи об’єктивними зразками. Отже, ці твердження ЄСПЛ у жодному випадкуне можна розглядати як такі, що висувають тотожні вимоги щодо процесуального порядку отримання як зразків крові, волосся тощо, так і зразків голосу. Незважаючи на те, що ні ст. 245 КПК, ні будь-яка інша стаття цього Кодексу не містить роз’яснення, які саме зразки для експертизи варто розглядати як біологічні, проте очевидно, що ця норма покликана забезпечити додаткові гарантії особі від необґрунтованого втручання в її особисте життя чи обмеження особистої недоторканості. Саме тому під біологічними зразками у цьому випадку слід розуміти ті зразки, що мають безпосередню біологічну природу, зокрема, клітини, тканини, секрети, продукти життєдіяльності, фізіологічні виділення, мазки, зішкріби, змиви тощо. Водночас зразки голосу хоч і походять від людини, проте не мають такої біологічної природи, а мають конкретні характеристики, що досліджуються експертними методами як і будь-які інші звуки.
Перевіривши матеріали провадження, Суд враховує, що засуджений добровільно надавав експериментальні зразки усного мовлення на підставі постанови слідчого у присутності захисника, про що цього ж дня був складений відповідний протокол, до якого додано відповідну карту пам’яті, оскільки були застосовані технічні засоби фіксування. Разом з тим, після проведення цієї процесуальної дії ні підозрюваний, ні його захисник будь-яких зауважень чи доповнень не мали.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109747688
20.06.2022 ККС ВС
Зразок голосу свідка, який став підозрюваним не впливає на допустимість експертизи
Зразки, що отримуються для проведення експертного дослідження, самі по собі не містять обставин, що входять до предмета доказування у кримінальному провадженні, а тому не мають доказового значення.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105012014
Наведено лише декілька правових позицій з цієї категорії.
Категорія: «Фоноскопічна експертиза. Ідентифікація за голосом. Експертиза голосу» у ст.ст. 101-102 КПК
