Тема довічного ув’язнення в Україні залишається майже невисвітленою: значна частина вироків була ухвалена ще у 1990-х за радянським КК, а наслідки цієї спадщини відчутні досі. Ідеться не лише про долі конкретних людей, а й про системні дефекти пенітенціарної моделі, які роками консервувалися як «норма». Суспільство часто сприймає проблему як віддалену, другорядну — доки не стикається з нею особисто.
Вже запущено публічний процес: подані запити до Мін’юсту, ДКВС та Уповноваженого ВР з прав людини; звернення до Amnesty International, HRW та PEN International; готується матеріал з багатомовними голосами громадян і петиціями. Це правильна стратегія видимості: поєднати юридичну роботу з публічним інтересом.
Міжнародні стандарти: що вимагає ЄСПЛ
- «Право на надію». Довічна кара не порушує ст. 3 Конвенції лише тоді, коли існує реальна перспектива звільнення та дієвий механізм періодичного перегляду. Цей стандарт сформульовано Великою палатою у справі Vinter and Others v. the United Kingdom (2013). Human Rights Law Centre
- Україна під наглядом. У справі Petukhov v. Ukraine (No. 2) (2019) ЄСПЛ констатував системну проблему «нередукованості» довічних вироків в Україні: пом’якшення покарання існувало лише теоретично (президентське помилування), без достатніх гарантій та прогнозованості; держава має створити реальний механізм перегляду. Справа перебуває під посиленим наглядом Комітету міністрів РЄ. Европейский суд по правам человекаhudoc.exec.coe.int
Національні зміни: що є «на папері»
Після Petukhov (No. 2) Україна запровадила механізм заміни довічного покарання: Закон № 2690-IX від 18.10.2022 передбачає можливість для довічно засудженої особи після 15 років звернутися із заявою про заміну довічного на строк 15–20 років, а надалі — про умовно-дострокове звільнення за загальними правилами. Це крок у бік реальної «редукованості» покарання. Европейский суд по правам человека+1
Проблема імплементації. На практиці застосування нового механізму нерівномірне: справи розглядаються довго, критерії «виправлення/ризику» тлумачаться по-різному, відмови часто формальні. Академічні огляди називають сферу довічного однією з найменш врегульованих у кримінально-виконавчому праві України станом на 2023–2024 рр. lawjournal.com.ua
Контекст людського виміру: право на сімейні контакти
До 2014 року довічники фактично не мали права на тривалі побачення з родиною; лише з 7 травня 2014 р. життяв’язні отримали право на довгострокові сімейні побачення (за матеріалами справи Tyuryukov v. Ukraine). Для багатьох навіть після цієї дати бар’єром залишаються формальні вимоги (коло родичів, офіційний шлюб тощо). Европейский суд по правам человека
Ваші підрахунки (як ілюстративний розклад): 1 раз на 2 місяці × 3 доби = 18 діб на рік з найближчими; за 9 років — близько 162–165 діб. Це менше пів року присутності рідних за майже три десятиліття ув’язнення. Цей аспект демонструє, що довічне — це не тільки покарання засудженого, а й тривале покарання його родини.
Станом на 18 серпня 2025 року: запити та очікувані дані
Ініціативна група Petition Team Criminal Code UA надіслала публічні запити до:
- Міністерства юстиції України,
- Державної кримінально-виконавчої служби,
- Уповноваженого ВР з прав людини
з проханням надати:
- загальну кількість довічників станом на 2025 рік;
- розподіл за роками винесення вироку (з 1991 р.);
- розподіл за віком на момент вчинення злочину.
Паралельно підтримується зв’язок із міжнародними правозахисними інституціями й медіа. Це підсилює юридичну стратегію публічною видимістю (в т.ч. для Комітету міністрів РЄ та КПТ, які відстежують виконання стандартів утримання). Совет Европы
Чому внутрішні механізми «не їдуть»
Попри наявність формальних інструментів (перегляд за нововиявленими, конституційна скарга, заміна покарання, касація), на практиці маємо:
- тривалі строки розгляду;
- формалізм у відмовах;
- відсутність уніфікованих критеріїв «виправлення»;
- слабкий внутрішній контроль виконання стандартів Конвенції.
Це породжує «відчуття безвиході» й хибну мотивацію «чекати тільки на ЄСПЛ». Але чекання без паралельних дій усередині країни — втрата часу.
Практичні поради юриста: що робити в Україні вже зараз
Усе нижче — загальна правова інформація, не індивідуальна допомога. Обов’язково працюйте з адвокатом, який має досвід у справах довічного.
1) Зафіксуйте правовий статус «тут і зараз».
- Адвокатський запит (ст. 24 Закону «Про адвокатуру…») до суду, прокуратури й установи виконання покарань: попросіть письмово повідомити, які чинні правові підстави подальшого тримання, чи подавав засуджений заяву про заміну довічного за Законом № 2690-IX, на якій стадії справа, надайте копії ухвал/відповідей.
- Інформаційний запит (Закон «Про доступ до публічної інформації») — для дублювання офіційних відповідей і фіксації позицій органів.
2) Подайте клопотання про заміну довічного (якщо відбуто ≥ 15 років).
- Просіть замінити довічне на 15–20 років (№ 2690-IX). Додайте пакет доказів: характеристика, дисципліна, участь у програмах, психологічні висновки, план ресоціалізації, сімейні гарантії. У разі відмови — оскаржуйте процесуально (строки/підсудність, мотивування). Европейский суд по правам человека
3) Перегляд за нововиявленими (якщо є підстави).
- Нові докази/експертизи, процесуальні порушення, які могли змінити результат; окремо пропрацьовуйте питання недопустимості доказів, можливого примусу до зізнань тощо (стандарти ст. 3 і 6 Конвенції). Европейский суд по правам человека
4) Конституційна скарга.
- Обґрунтовуйте суперечність фактичної «нередукованості» довічного ст. 28 Конституції у світлі стандартів Vinter і Petukhov (No. 2); посилайтеся на обов’язок забезпечити реалістичну перспективу звільнення/пом’якшення. Human Rights Law Centrehudoc.exec.coe.int
5) Омбудсман, НУО, медіа.
- Паралельні звернення до Уповноваженого ВР з прав людини; партнерство з профільними НУО; публікації та петиції чотирма мовами — це м’який примус системи реагувати в розумні строки. Совет Европы
6) ЄСПЛ — готувати паралельно, подавати після «вичерпання».
- Формуйте досьє за ст. 3, 5, 6 Конвенції. Пам’ятайте: ЄСПЛ не замінює національні інстанції — він оцінює системність проблем. Добре задокументована внутрішня бездіяльність/відмови підсилюють позицію в Страсбурзі. Европейский суд по правам человека
Мінімізуємо ризики
- Формалізм відмов → подавайте бездоганно підготовлені матеріали, дотримуйтеся строків, вимагайте мотивування.
- Затягування → паралельні треки (суд/прокуратура/ДКВС + омбудсман + інформаційні запити) з календарем контролю.
- «Немає новизни» → працюйте з експертизами, новими фактами, системно доводьте істотність для результату.
- Публічна вага → публікації (у т.ч. на юрпорталах), петиції та міжнародний резонанс.
Висновок
Україна вже зробила крок у напрямку стандартів ЄСПЛ, запровадивши механізм заміни довічного. Але ефективність вирішує практика. Вихід — процесуальна дисципліна в національних інстанціях + нові/істотні обставини + механізм заміни (після 15 років) + публічність. ЄСПЛ — важлива опція, але не заміна щоденної юридичної роботи «тут і зараз».
Довідкові орієнтири
- Vinter and Others v. UK (2013) — «право на надію», вимога реальної редукованості довічного. Human Rights Law Centre
- Petukhov v. Ukraine (No. 2) (2019) — системна проблема відсутності реальної перспективи звільнення, обов’язок створити дієвий механізм. Европейский суд по правам человека
- Закон № 2690-IX (18.10.2022) — можливість заміни довічного після 15 років (див. згадки в рішеннях ЄСПЛ Medvid v. Ukraine). Европейский суд по правам человека+1
- Tyuryukov v. Ukraine — право довічників на довгострокові сімейні побачення з 07.05.2014. Европейский суд по правам человека
- CPT / Комітет міністрів РЄ — поточний моніторинг умов і виконання рішень. Совет Европы
