кібершахраї

Кіберполіцейські Запорізької області спільно зі слідчими поліції, за сприяння Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва та за підтримки Європолу викрили чоловіка, який зламував акаунти користувачів міжнародної компанії з метою майнінгу криптовалюти на серверах підприємства.

Поліцейські встановили, що 35-річний уродженець Полтави ще з 2018 року збирав інформацію з відкритих джерел, знаходив слабкі місця в захисті різних міжнародних компаній, та отримував доступ до їх серверів.

Купив собі новий телефон, попередній виставив на продаж на одній із дошок оголошень. Мені телефонує покупець, просить реквізити для оплати та каже що зробить повну оплату наперед що б уникнути комісії накладеного платежу при доставці Новою поштою. Одразу ж мені телефонує невідомий номер, представляється працівником банку і намагається вивідати у мене платіжну інформацію по моїй картці під приводом зарахування мені коштів від юридичної особи. Після чого з моєї картки списалися всі кошти.

Поговоримо про те, як два технологічних гіганти втратили шалену суму коштів — і ні, це не якийсь складний хакерський злам.

Це схема, яку насправді може повторити майже будь-хто, хто вміє писати листи та має трохи нахабства.

У 2013-2015 роках литовець Евалдас Рімасаускас просто надсилав Google та Facebook фальшиві рахунки нібито від їхнього реального постачальника — тайванської компанії Quanta Computer.

І вони платили! Google втратив $23 мільйони, а Facebook — аж $98 мільйонів.

Все геніальне — просте:

Мешканка Чернівецької області втратила майже 100 тисяч гривень, ставши жертвою шахрайської схеми, пов'язаної з фейковою програмою "Зимова єПідтримка".

"Адвокат права" розповідає про шахрайську схему, аби люди не потрапили "на гачок" шахраїв.

Отже, жінка побачила в месенджері оголошення про можливість отримати тисячу гривень за програмою "зимова єПідтримка" і перейшла за посиланням та вказала свої банківські дані на підробленому сайті. У результаті з її рахунку зникли 98 960 гривень.

Злочинці зламують облікові записи користувачів месенджерів та розсилають контактам жертв повідомлення з фішинговими посиланнями про нібито отримання грошової допомоги від держави або міжнародних організацій. У такий спосіб зловмисники отримують банківські дані потерпілих.

Про це розповів старший оперуповноважений з оперативого пошуку та партнерства у сфері інформаційних технологій управління протидії кіберзлочинам в Сумській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Артем Бухтіаров.

Як знаходять шахраї своїх жертв?

Фахівці з кібербезпеки надали рекомендації, які допоможуть вберегти особисті дані, а також знизити ризики потрапляння на гачок шахраїв.

Зловмисники надсилають у популярних месенджерах повідомлення з пропозиціями легкого заробітку. Схема полягає в нібито популяризації товарів на відомому маркетплейсі шляхом їх купівлі та подальшого продажу на вже підконтрольному аферистам сайті.

За безпосередньої участі правоохоронних органів України міжнародна кіберспільнота завдала нищівного удару по світовій кіберзлочинності, яка  за допомогою вірусів-вимагачів викрадала чутливі дані з подальшим шифруванням та шантажем потерпілих оприлюдненням цих даних у разі несплати викупу. 

Про результати у справах, щодо шахрайств, які супроводжуються працівниками відділу протидії кіберзлочинам в Сумській області, під час брифінгу розказав старший інспектор з особливих доручень відділу протидії кіберзлочинам в Сумській області Департаменту кіберполіції НПУ Артем Бухтіаров.

Так, за його словами, в рамках кримінального провадження за ч. 3, 4 ст. 190 КК України викрито організовану злочинну групу, що вчиняла шахрайські дії в мережі Інтернет, пов’язані з торгівлею нерозмитненими автомобілями, зокрема для ЗСУ.

Найбільш масового поширення в Україні набули злочини, пов’язані з онлайн шахрайствами. Проблема протидії шахрайству в Інтернеті стоїть дуже гостро, адже понад 80% звернень громадян до кіберполіції припадає саме на такий вид злочинів (у середньому до кіберполіції за рік надходить близько 40 тисяч звернень громадян, 80% з яких – щодо шахрайства).

Про це повідомляють в МВС.

Більшість звернень – скарги на продаж неіснуючих товарів, злочини з використанням соціальної інженерії, афери з використанням фішингу.