кібершахраї

Злочинці зламують облікові записи користувачів месенджерів та розсилають контактам жертв повідомлення з фішинговими посиланнями про нібито отримання грошової допомоги від держави або міжнародних організацій. У такий спосіб зловмисники отримують банківські дані потерпілих.

Про це розповів старший оперуповноважений з оперативого пошуку та партнерства у сфері інформаційних технологій управління протидії кіберзлочинам в Сумській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Артем Бухтіаров.

Як знаходять шахраї своїх жертв?

Фахівці з кібербезпеки надали рекомендації, які допоможуть вберегти особисті дані, а також знизити ризики потрапляння на гачок шахраїв.

Зловмисники надсилають у популярних месенджерах повідомлення з пропозиціями легкого заробітку. Схема полягає в нібито популяризації товарів на відомому маркетплейсі шляхом їх купівлі та подальшого продажу на вже підконтрольному аферистам сайті.

За безпосередньої участі правоохоронних органів України міжнародна кіберспільнота завдала нищівного удару по світовій кіберзлочинності, яка  за допомогою вірусів-вимагачів викрадала чутливі дані з подальшим шифруванням та шантажем потерпілих оприлюдненням цих даних у разі несплати викупу. 

Про результати у справах, щодо шахрайств, які супроводжуються працівниками відділу протидії кіберзлочинам в Сумській області, під час брифінгу розказав старший інспектор з особливих доручень відділу протидії кіберзлочинам в Сумській області Департаменту кіберполіції НПУ Артем Бухтіаров.

Так, за його словами, в рамках кримінального провадження за ч. 3, 4 ст. 190 КК України викрито організовану злочинну групу, що вчиняла шахрайські дії в мережі Інтернет, пов’язані з торгівлею нерозмитненими автомобілями, зокрема для ЗСУ.

Найбільш масового поширення в Україні набули злочини, пов’язані з онлайн шахрайствами. Проблема протидії шахрайству в Інтернеті стоїть дуже гостро, адже понад 80% звернень громадян до кіберполіції припадає саме на такий вид злочинів (у середньому до кіберполіції за рік надходить близько 40 тисяч звернень громадян, 80% з яких – щодо шахрайства).

Про це повідомляють в МВС.

Більшість звернень – скарги на продаж неіснуючих товарів, злочини з використанням соціальної інженерії, афери з використанням фішингу. 

Зловмисники створили мережу фішингових сall-центрів на території столиці і ошукали десятки іноземців на майже два мільйони чеських крон, що в еквіваленті складає близько трьох мільйонів гривень. 

В Україні почастішали випадки шахрайства на темі грошової допомоги.

У Мінреінтеграції попереджають про розповсюдження в месенджерах та соцмережах шахрайських публікацій із пропозиціями отримати соціальні виплати для українців, зокрема нібито від ВПП ООН та інших міжнародних організацій.

Для отримання допомоги шахраї пропонують перейти за посиланням та ввести дані для входу в онлайн-банкінг, які зрештою потраплять до злодіїв.

При цьому зловмисники використовують фішингові сайти, які імітують популярні українські банки.

Якщо вам колись телефонували з проханням озвучити код, який надійшов у повідомленні чи перейти за підозрілим посиланням, щоб підтвердити платіж будьте впевнені — так діють шахраї! 
 
Мінцифра застерігає, що з початком повномасштабної війни в Україні активність шахраїв лише зросла і найпопулярнішим методом ошукати українців залишаються махінації в інтернеті.  
 
Так, за минулий рік шахраї через схеми з платіжними картками заробили на українцях понад 481 млн гривень. Це на 46% більше, ніж до війни.  
 

Торговельні онлайн-майданчики стали незамінними для людей, які шукають зручний та швидкий спосіб не тільки здійснити покупку, а й продати власний товар. Проте разом зі зростанням популярності онлайн-майданчиків, також зростає кількість шахраїв, які намагаються обманути продавців.

Розглянемо схеми шахрайства на онлайн-платформах та поради, які допоможуть продавцям продавати безпечно.

Приклад шахрайської схеми на OLX: шахрай шукає оголошення на онлайн-майданчику, пише в месенджер (вайбер, телеграм, WhatsApp) продавцю.