ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022, яке набуло статусу остаточного 06.01.2023, у справі «Суслов та Батікян проти України» зазначив, що всупереч національному законодавству рішення про закритий розгляд справи не було оформлене вмотивованою ухвалою, а проблема, яка слугувала підставою для задоволення клопотання родичів потерпілого про недопущення публіки, могла бути вирішена в інший спосіб, у тому числі шляхом недопущення громадськості до окремих засідань або процесуальних заходів.
Ураховуючи свою практику в попередніх справах, Суд виснував, що обмеження права заявників за п. 1 ст. 6 Конвенції не було виправдане захистом важливого суспільного інтересу, а процедури апеляційного та касаційного перегляду не були достатніми для виправлення ситуації.
Водночас міжнародна судова установа не вказала, що це вплинуло на загальну справедливість провадження або поставило під сумнів його кінцевий результат на національному рівні.
Адже закритий для публіки розгляд справи не впливає на порядок оцінки судом зібраних у провадженні доказів.
Оскільки констатоване ЄСПЛ порушення Україною права засуджених на публічний розгляд справи не спонукало до висновку про необхідність саме скасування оспорюваних судових рішень і призначення нового розгляду, ВПВС відмовила у перегляді вироку з таких підстав порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (постанова від 28.11.2023 у справі № 1-7/12 https://reyestr.court.gov.ua/Review/115546325 ).
