Правова позиція ЄСПЛ у справі «C.O. v. GERMANY» від 17.09.2024, заява № 16678/22 https://t1p.de/gtgh1
Заявник скаржився, що твердження у судових рішеннях про його причетність до злочинів, вчинених іншими особами, є передчасним визнанням його вини.
ЄСПЛ наголосив, що якщо факти, пов'язані із залученням третіх осіб, мають бути викладені в рішеннях кримінальних судів, суди повинні уникати надання більшого обсягу інформації, ніж це необхідно для оцінки юридичної відповідальності тих осіб, які є обвинуваченими у справі, що розглядається в суді.
У цій справі кримінальні суди утрималися від будь-яких висновків щодо «вини» заявника.
Суд вважав, що, посилаючись у письмових рішеннях на заявника як на «окремо обвинувачену особу», кримінальні суди підкреслювали той факт, що вони не були покликані визначати вину заявника, а, відповідно до положень національного кримінально-процесуального законодавства, були зацікавлені лише в оцінці кримінальної відповідальності обвинувачених у рамках розглядуваного провадження. Крім того, Суд зазначає, що заяви кримінальних судів в кінцевому підсумку не мали жодного преюдиціального впливу на провадження проти заявника.
З огляду на вищевикладене, Суд зробив висновок, що оскаржувані твердження в мотивувальних частинах рішень судів у не мали жодного преюдиціального ефекту і, таким чином, не порушували принцип презумпції невинуватості.
Відповідно, відсутнє порушення п.2 ст.6 Конвенції.
