КЦС ВС виснував, що неотримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину саме по собі не може перешкоджати виконанню рішення суду, яке набрало законної сили, та за обставин цієї справи підтвердив висновки судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.
Оскільки відсутність державної реєстрації права власності за боржником на спадкове майно унеможливлює подальшу примусову реалізацію цього майна з метою виконання судового рішення, то суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення подання приватного виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник не має грошових коштів та іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення з метою виконання рішення суду. При цьому остання є спадкоємцем, однак не вчинила дій, необхідних для державної реєстрації права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок та земельну ділянку.
При розгляді подібних справ необхідно враховувати, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, а невиконання судових рішень є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Постанова КЦС ВС від 06.05.2026 у справі №369/14684/24.
