прийняття спадщини

Прийняття спадщини та отримання свідоцтва за фактом постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Тобто протягом 6 місяців від дня відкриття спадщини.

До складу спадщини може входити не лише квартира, будинок, авто чи земельна ділянка, а і, наприклад, грошові кошти та право на їх одержання, які належали особі за життя, але не були нею отримані, заробітна плата, пенсія, вклад у банку, відшкодування збитків, моральної шкоди, страхові виплати тощо.

Спадкування – це не лише право на майно, а й низка юридичних нюансів, які можуть стати справжнім викликом.

Як правильно оформити квартиру у спадок? Чи можна відмовитися від спадщини? Що робити, якщо на житло претендують інші родичі?

Всі важливі аспекти спадкування у програмі «Квартира на фініші» пояснює нотаріус Христина Барбуляк.

ПравдаТУТ Львів

ЮК ДОМПРАВО

Поважні причини для визначення спадкоємцю додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

26 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24 (ЄДРСРУ № 120396086) досліджувала питання щодо поважних причин для визначення спадкоємцю додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Необізнаність про наявність заповіту, як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини для осіб, які не є спадкоємцями за законом

21 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 686/5757/23, провадження № 61-13557св23 (ЄДРСРУ № 117373795) досліджував питання щодо необізнаності про наявність заповіту, як поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини для осіб, які не є спадкоємцями за законом.

30 січня набули чинності зміни до законодавства про отримання спадщини, які вплинули на порядок відкриття та оформлення спадщини.

Під час воєнного стану ці зміни стосуються не тільки переселенців, а й усіх громадян України. 

Зокрема, уточнюється поняття "місце відкриття спадщини":

Якщо один із двох спадкоємців по заповіту не звернувся з заявою про прийняття спадщини чи про відмову, яка доля його частини майна? Пройшло три роки з моменту видачі свідоцтва на 1/2 частку другому спадкоємцю а 1/2 так і лишилась за спадкодавцем. Які варіанти?

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні два законопроєкти - № 9287 та № 9288, якими вносяться зміни до порядку прийняття спадщини.

Основні моменти прийнятих документів.

Місцем відкриття спадщини відтепер буде останнє місце проживання спадкодавця (повернуть попередню редакцію ст. 1221 Цивільного кодексу).

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким хочуть унормувати порядок прийняття спадщини особою, яка перебуває за кордоном.

Основні положення документу:

- Зміни планують внести до ст. 1269 Цивільного кодексу України.

- Законопроєкт надає право українцям, які перебувають за кордоном, подати нотаріусу або іншій уповноваженій особі заяву про прийняття спадщини. Така заява подається за місцезнаходженням нерухомого майна.

- Подати відповідну заяву зможуть: