Правова позиція ЄСПЛ у справі «STOŁKOWSKI проти Польщі», заява № 58795/15 https://cutt.ly/5OpbueW
Справа стосувалася тривалого арешту автомобіля заявника на стоянці поліції в рамках кримінального провадження проти заявника, що призвело до десятикратного зниження його вартості.
Заявник скаржився на те, що арешт його автомобіля становив порушення його право на користування своїм майном.
ЄСПЛ вказав, що арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна, що підпадає під дію другого абзацу ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції.
Хоча будь-який арешт або конфіскація тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча та вона має бути сумісною зі ст.1 Протоколу № 1.
Арешт транспортного засобу сам по собі не підлягає критиці. Щоб визначити, чи була заподіяна Заявнику шкода неминучою чи ні, Суд повинен відповісти, чи було доцільно утримувати автомобіль так довго, і оцінити, чи органи влади забезпечили належні умови зберігання та належний догляд за автомобілем.
Зберігач, навіть за відсутності правової бази, зобов'язаний «піклуватися» про об'єкт, тобто діяти з ретельністю, необхідною для забезпечення того, щоб вартість вилученого предмета не зменшилася.
Тому органи, відповідальні за виконання накладеного арешту на автомобіль Заявника, повинні були зберігати його в належних умовах. Суд не вважає, що така вимога була б неможливим або непропорційним тягарем для влади.
Отже, Суд дійшов висновку, що за обставин справи шкода, яку зазнав Заявник, була більшою, ніж шкода, що була неминучою. Той факт, що Заявник не отримав компенсацію за завдану йому шкоду, зробив його індивідуальний тягар надмірним.
Мало місце порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
