Рішення ВС у справі № 138/36/24 від 30.06.2026 https://t1p.de/8vras
У касаційній скарзі захисник засудженого за ст.336 КК України зазначав, що особа не є суб’єктом інкримінованого злочину, оскільки її було виключено з військового обліку 13.10.1999 у зв’язку з непридатністю до військової служби за станом здоров’я.
ККС ВС звернув увагу, що відповідальність за ст.336 КК України настає за невиконання обов’язку вчинити певні дії у зв’язку з призовом. Диспозиція цієї статті є бланкетною та відсилає до норм законодавства у сфері оборони та військового обов’язку.
ВС наголосив, що обов’язок з’явитися за призовом під час мобілізації покладається на осіб, які мають статус військовозобов’язаних або резервістів і перебувають на військовому обліку.
Отже, злочин, передбачений ст.336 КК України, може бути вчинений лише таким спеціальним суб’єктом.
Суд підкреслив, що суть рішення від 13.10.1999 полягала у визнанні засудженого повністю непридатним до військової служби за станом здоров’я. Використання у документах застарілого терміна «зняття» замість «виключення» було наслідком запізнення з приведенням підзаконних актів МОУ у відповідність із законом.
Такі недоліки не можуть тлумачитися проти інтересів особи.
ВС виснував, що особа, яку закон звільнив від військового обов’язку, не може нести кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. В особи, яка законно виключена з військового обліку, відсутній також юридичний обов'язок проходити процедуру призову, у тому числі, повторно проходити військово-лікарську комісію.
