ВС у складі колегії суддів КЦС вказував на необхідність уточнення (конкретизації) правового висновку ВПВС, викладеного у постанові від 20.11.2019 у справі № 344/8200/14-ц про те, що оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, частка якого виділяється, та власнику (власникам), частки яких залишаються, мають бути виділені окремі приміщення, які повинні бути ізольованими від приміщень іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, підведену систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України.
Проблема такого висновку полягає у тому, що після виділу частки припиняється право спільної власності тільки для того співвласника, частка якого виділяється, а для інших співвласників (якщо їх двоє чи більше) зберігається режим спільної часткової власності.
Тому необхідно вказати, що поняття «поділ» і «виділ» не є тотожними: у разі поділу майна, яке перебуває у спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються взагалі; у разі виділу частки чи припинення права на частку в спільному майні правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, якому виділяють його частку в натурі (тобто для решти співвласників режим спільної часткової власності зберігається).
Винятком із цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, один із яких заявляє про виділ йому його частки. За такої ситуації застосовуються приписи ст. 367 ЦК України про поділ цього майна між двома співвласниками, а не про виділ на підставі ст. 364 ЦК України.
ВПВС, погоджуючись з таким обґрунтуванням, 09.04.2025 постановила ухвалу https://reyestr.court.gov.ua/Review/126539228 про прийняття справи № 357/3145/20 до свого розгляду.
