19.12.2024 ККС ВС
Проведення ряду слідчих дій з підозрюваним в один день не є порушенням права на захист за умови обізнаності у своїх правах
https://reyestr.court.gov.ua/Review/124005242
Аргументуючи свою позицію, ОСОБА_6 наголошує на тому, що в один день (16 серпня 2022 року) їй було оголошено про підозру, проведено допит та слідчий експеримент. Ці обставини, на її переконання, свідчать про штучне створення умов, за яких вона не могла підготуватися для свого захисту та реалізувати інші права. Разом з цим, із аналізу положень КПК України вбачається , що чи не єдиним обмеженням на проведення слідчих дій одразу після вручення особі повідомлення про підозру, є факт набуття цією особу статусу підозрюваної і висловлення нею бажання мати захисника. Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_6 була обізнана про своє право на залучення захисника, свідомо ним не скористалась і не заперечувала про проведення слідчих дій у той же самий день.
Даних, які б свідчили про створення умов для обмеження засудженої у реалізації її прав, зокрема права на захист, не встановлено, а тому відповідні твердження, що зазначені у касаційній скарзі є безпідставними.
14.11.2024 ККС ВС
Відсутність підтвердження роз'яснення прав підозрюваного на відеозаписі під час слідчого експерименту як істотне порушення
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123141201
У ч. 3 ст. 276 КПК встановлено обов`язок слідчого, прокурора або іншої службової особи після повідомлення про права, на прохання підозрюваного, детально роз`яснити кожне із зазначених прав, передбачених ст. 42 КПК, натомість із такими клопотаннями, як свідчать матеріали справи, підозрюваний не звертався. Положення п. 7 ч. 1 ст. 277 КПК вимагає включення прав підозрюваного до змісту письмового повідомлення про підозру, яке за матеріалами справи було здійснено 25 червня 2023 року, і колегія суддів ураховує, що сторона захисту не заперечує належне виконання стороною обвинувачення вказаних приписів закону.
Колегія суддів, погоджуючись із висновком суду апеляційної інстанції, звертає увагу, що приписи ст. 240 КПК, які регламентують порядок проведення слідчого експерименту, не містять окремої вимоги про роз`яснення підозрюваному його прав. Разом із тим, в ч. 3 ст. 223 КПК вказано, що перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом. Взаємопов`язані приписи статей 42, 223, 240 КПК спрямовані на забезпечення права на захист в аспекті реалізації відповідної засади кримінального провадження, визначеної в ст. 20 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про те, чи було дотримано стороною обвинувачення приписи КПК, які вимагають повідомити підозрювану особу про її права на досудовому розслідуванні, серед яких і права, якими особа користується під час проведення слідчого експерименту, Суд виходить із оцінки відповідних процесуальних документів. В цьому кримінальному провадженні, враховуючи викладене вище, колегія суддів не вбачає підстав уважати обґрунтованими доводи сторони захисту про не роз`яснення підозрюваному його прав.
Як видно з матеріалів справи, до початку слідчого експерименту ОСОБА_7 неодноразово роз`яснювались права підозрюваного. Відсутність роз`яснення процесуальних прав на відеозаписі слідчого експерименту не є достатньою підставою для визнання протоколу цієї слідчої дії недопустимим доказом. Вказаний підхід узгоджується із правозастосовною практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 05 жовтня 2021 року у справі № 213/3351/17 (провадження № 51-1302км21).
10.10.2023 ККС ВС
Проведення слідчого експерименту з підозрюваним без участі адвоката, або за участі адвоката, який неефективно здійсив захист - недопустимість результатів слідчої дії
https://reyestr.court.gov.ua/Review/114552471
60. Відповідно до практики Суду однією з умов допустимості результатів слідчого експерименту є забезпечення підозрюваної особи правовою допомогою адвоката (див. пункт 39 вище). 61. Суд зазначає, що така правова допомога має бути ефективною. Тому у цьому випадку слід дослідити, чи відповідала правова допомога після затримання та під час проведення слідчого експерименту мінімальним вимогам ефективності.
62. Суд нагадує, що відповідно до частини 3 статті 42 КПК підозрюваний має право мати захисника і зустріч із ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування. Відповідно до частини 1 статті 48 КПК захисник залучається підозрюваним, обвинуваченим чи іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, або відповідно до частин 1 та 2 статті 49 КПК слідчим, прокурором через центр безоплатної правової допомоги.
63. Суд зазначає, що право на правову допомогу включає, як мінімум, право контактувати і консультуватися з адвокатом до допиту, та фізичну присутність адвоката під час первинного допиту в поліції да подальших допитах протягом провадження. Така присутність має забезпечувати ефективну і практичну правову допомогу, і саме по собі залучення адвоката не забезпечує ефективного захисту.
64. Суд нагадує свій висновок про те, що засуджений перебував під контролем представників правоохоронного органу з моменту затримання 11 жовтня 2017 року до моменту його взяття під варту 13 жовтня 2017 року без реєстрації. Відповідно до листа прокуратури, будь-які відомості про його перебування у райвідділі поліції відсутні. Таким чином, засуджений перебував у незареєстрованому затриманні, що, за визначенням ЄСПЛ, означає «повне заперечення фундаментально важливих гарантій у статті 5 Конвенції і становить найбільш тяжке порушення цього положення» . Як зазначав ЄСПЛ, відсутність записів про дату, час і місце затримання, ім’я затриманого, підстави для затримання та ім’я особи, що здійснила затримання, має вважатися несумісним із самою метою статті 5 Конвенції. Це також несумісне з вимогою законності за Конвенцією.
65. Суд відзначає, що внаслідок порушення вимог статті 210 КПК про його затримання не було відомо посадовій особі, що відповідає за перебування затриманого відповідно до статті 212 КПК. Таким чином, ця особа не могла проконтролювати належне поводження із затриманим та дотримання його прав, забезпечити запис усіх дій, що проводяться із залученням затриманого, час їх початку та закінчення, а також осіб, які проводили такі дії або були присутні при проведенні таких дій; забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров’я затриманого.
66. Таким чином, засуджений опинився у ситуації, в якій його благополуччя цілком залежало від ставлення тих осіб, під контролем яких від фактично перебував.
67. Суд також зазначає, що матеріали справи не містять відомостей, які дозволили б встановити, що адвокат Чопівська С.С., яка приймала участь у слідчому експерименті, мала повноваження на представництво інтересів засудженого. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що про затримання засудженого були повідомлені його родичі або інші особи та/або центр безоплатної правової допомоги відповідно до частин 1 та 4 статті 213 КПК (див. зокрема лист від 30 листопада 2017 року Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві (т. 4, а.с. 31).
68. Також відсутні будь-які підтвердження тому, що адвокат отримала повноваження від засудженого, іншої особи на прохання і за згодою засудженого, або від Центру безоплатної правової допомоги. Відповідно, Суд немає підстав вважати, що адвокат Чопівська С.С. мала повноваження захисника в процесі.
69. Також Суд відзначає, що оскільки через відсутність реєстрації затримання особа, відповідальна за перебування затриманих, не була визначена відповідно до частини 1 статті 212 КПК, відсутні і записи дій, які проводилися із залученням затриманого, які мали здійснюватися відповідно до пункту 5 частини 3 статті 212 КПК. Внаслідок цього немає підтвердження тому, що засуджений мав конфіденційне побачення з адвокатом перед тим, як почав давати свої показання, в тому числі і під час слідчого експерименту.
70. За таких обставин твердження засудженого про те, що він не отримав від адвоката, яка була присутня під час проведення слідчого експерименту, належної правової допомоги, не спростовуються доказами, представленими стороною обвинувачення.
71. Суд має визнати, що право на правову допомогу засудженого у зв’язку із його участю в слідчому експерименті не було забезпечено належним чином, і, відповідно, не виконана одна з обов’язкових умов допустимості результатів слідчого експерименту, визначених практикою Суду (див. пункт 39 вище).
72. Виходячи з цього, Суд вважає, що результати слідчого експерименту є недопустимим доказом. У зв’язку з таким висновком, Суд не вважає за необхідне розглядати інші доводи сторони захисту, що стосуються отримання або дослідження цього доказу.
23.05.2023 ККС ВС
Участь понятого у декілька слідчих діях в одному кримінальному провадженні. ОДР не зобов'язаний залучати до участі у проведенні слідчого експерименту підозрюваного та його захисника
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111192739
Особа може бути залучена понятим під час проведення кількох слідчих дій в одному і тому ж кримінальному провадженні. Сам собою факт участі одного і того ж понятого у проведенні різних слідчих дій не може свідчити про наявність у нього зацікавленості. Орган досудового розслідування не зобов’язаний залучати до участі в слідчому експерименті підозрюваного та захисника...
17.05.2023 ККС ВС
Проведення слідчого експерименту без участі підозрюваного, відмова у задоволенні клопотання захисту про проведення слідчого експерименту свідчить про порушення права на захист
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111036738
Проведення під час досудового розслідування нового слідчого експерименту без участі підозрюваного, якщо в матеріалах провадження немає будь-якого підтвердження того, що підозрюваний був повідомлений про день і час проведення попереднього слідчого експерименту, а також відмова слідчого в задоволенні клопотання захисника щодо проведення нового слідчого експерименту за участю підозрюваного порушує право на захист Відмова слідчого судді задовольнити скаргу захисника, яку він подав на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання захисника про проведення нового слідчого експерименту, не усуває обов’язку суду, який розглядає справу по суті, перевірити законність та обґрунтованість рішення слідчого судді. Суди повинні з’ясувати, чи була надана під час досудового розслідування реальна, неілюзорна можливість стороні захисту отримати докази на спростування висунутого обвинувачення і тим самим реалізувати своє право на захист
08.04.2019 ККС ВС
З огляду на те, що КПК не передбачає обов’язкового залучення підозрюваного до участі у слідчому експерименті, протокол цієї слідчої дії не може бути визнаний недопустимим доказом лише на цій підставі
https://reyestr.court.gov.ua/Review/88739687
Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Згідно із ч. 3 ст. 240 КПК до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. Частиною 6 ст. 240 КПК передбачено, що за результатами проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол за вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий експеримент було проведено у присутності потерпілої, понятих, а також судово-медичного експерта та спеціаліста. При цьому зауважень або скарг від учасників слідчої дії не надходило.
Згідно з вироком місцевий суд, врахувавши вказані обставини та дослідивши протокол слідчого експерименту, встановив, що зазначений процесуальний документ у повній мірі відповідає вимогам закону, слідчу дію проведено у присутності понятих з дотриманням процедури, визначеної кримінальним процесуальним законодавством, та дійшов висновку про наявність усіх підстав для взяття його до уваги.
При цьому суд зауважив, що ОСОБА_1 не визнавала своєї вини під час досудового слідства та скористалася своїм правом не давати показання, а тому проведення слідчого експерименту за її участю з метою встановити, як відбувалося заподіяння нею тілесних ушкоджень потерпілій, не було доцільним. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи захисника про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту є безпідставними, оскільки зазначену слідчу дію проведено з дотриманням вимог КПК, а обов’язковість залучення до участі у слідчому експерименті підозрюваної законодавством не передбачено.
Категорія «Порушення під час проведення слідчого експерименту, пов'язані з учасниками слідчої дії / Підозрюваний» у ст. 240 КПК
Вас також можуть зацікавити наступні теми у ст. 240 КПК:
1. Порушення під час проведення слідчого експерименту, пов'язані з учасниками слідчої дії
1.1. Понятий
1.2. Статист
1.3. Спеціаліст
1.4. Підозрюваний
1.5. Малолітня дитина
1.6. Захисник
1.7. Свідок, який став підозрюваним
2. Порушення, пов'язані з порядком проведення слідчого експерименту
2.1. Допит особи під видом слідчого експерименту
2.2. Неможливість постановки питань захисту
2.3. Дотримання гарантій прав всіх учасників. Примус. Порушення права на захист
2.4. Формальність проведення слідчого експерименту. Невідповідність обстановки
2.5. Непослідовність слідчого експерименту
2.6. Порушення права на мовчання
2.7. Слідчий експеримент та ст. 615 КПК
2.8. Слідчий експеримент, маскований під огляд
2.9. Слідчий експеримент без роз'яснення прав підозрюваного
3. Порушення, пов'язані з місцем проведення слідчого експерименту
3.1. Добровільна згода на проведення слідчого експерименту у службовому кабінеті
3.2. Невідповідність за місцем проведення слідчого експерименту
3.3. Відсутність у протоколі слідчого експерименту даних щодо місця проведення
4. Оцінка судом доказів, здобутих під час слідчого експерименту
4.1. Показання на слідчому експерименті. Оцінка показань судом
4.2. Оцінка показань свідка, наданих під час слідчого експерименту, який став обвинуваченим
4.3. Оцінка показань у випадку розбіжності під час допиту та під час слідчого експерименту. Зміна показань
4.4. Оцінка експертиз з використанням показання, одержаних при проведенні слідчого експерименту
4.5. Оцінка показань у випадку примусового залучення до слідчого експерименту
4.6. Оцінка відеозапису слідчого експерименту як додатку
4.7. Умови допустимості слідчого експерименту
5. Клопотання сторони захисту про проведення слідчого експерименту
6. Протокол слідчого експерименту
7. Ситуаційне моделювання
8. Відеозйомка слідчого експерименту
...а також інші теми у профільних статтях КПК.
