Правова позиція ЄСПЛ у справі «RIBCHEVA AND OTHERS v. BULGARIA»[1] від 30 березня 2021 року, заяви №№ 37801/16, 39549/16, 40658/16 https://cutt.ly/dKGvDJt
Заявники скаржилися, що органи державної влади не змогли захистити життя їхнього родича та ефективно розслідувати недбалість посадових осіб, що спричинила його смерть під час проведення поліцейської операції.
Правова позиція ЄСПЛ у справі «LINGS v. DENMARK», заява № 15136/20 https://cutt.ly/lGLgjY5
Заявник скаржився на те, що його засудження до покарання у виді позбавлення волі за обвинуваченнями у сприянні самогубству та у спробі сприяння самогубству порушило його право на свободу вираження поглядів, гарантоване ст.10 Конвенції, оскільки він нібито лише надав загальні рекомендації щодо самогубства.
Правова позиція ЄСПЛ у справі «Q та R проти Словенії», заява № 19938/20 https://cutt.ly/5Gqt0Xx
Заявники скаржилися на те, що провадження, в рамках якого перший заявник вимагав дозволу на виховання онуків, які залишилися без батьківського піклування, було невиправдано тривалим і несправедливим, що порушує п.1 ст.6 Конвенції.
Правова позиція ЄСПЛ у справі «MANANNIKOV проти Росії», заява № 9157/08 https://cutt.ly/5F65VrT
Заявник скаржився через засудження за адміністративне правопорушення в зв’язку з вираженням ним своїх поглядів та штраф, накладений на нього внаслідок цього засудження.
ЄСПЛ вказав, що перевірка «необхідності в демократичному суспільстві» вимагає від Суду визначити, чи відповідає оскаржуване втручання «нагальній суспільній потребі».
Правова позиція ЄСПЛ у справі «KOCAMIŞ та KURТ проти Туреччини», заява № 227/13 https://cutt.ly/gFGoFyX
