Вже багато років в Україні виплата заробітної плати «в конверті» є поширеним явищем. Принаймні я особисто зіткнувся з цим ще у 2005р., але така практика виникла раніше. Багато років після цього я працював у компаніях, які дотримувались як трудового, так і податкового законодавства, а тому всю заробітну плату вони виплачували офіційно та, відповідно, сплачували з такої заробітної плати всі податки та збори. Працюючи у таких порядних роботодавців я вважав, що виплата заробітної плати «в конверті» вже відійшла в минуле, а якщо це хтось ще і практикує, то це поодинокі роботодавці. Але виявилося, що на сьогодні це не поодинокі випадки, дуже багато юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців практикують виплату заробітної плати саме таким чином.
Так, один мій знайомий з 2021 р. у м. Запоріжжі шукає роботу з офіційним працевлаштуванням та з офіційною виплатою заробітної плати у повному обсязі. Як виявилося, знайти таку роботу в обласному центрі є проблемою, оскільки роботодавці, які шукають працівників, пропонують наступне:
– працевлаштування без офіційного оформлення трудових відносин (у кращому випадку трудові відносини приховуються цивільно-правовим договором);
– працівник не має жодних гарантій, передбачених трудовим законодавством України (у т.ч. не має права на оплачувану відпустку, на лікарняний і т.д.);
– заробітна плата виплачується «в конверті» повністю або частково.
І такі умови пропонує не один чи два роботодавця, а багато, дуже багато.
Така ситуація говорить про те, що державний бюджет недоотримує дуже великі кошти через приховування роботодавцями реальних розмірів заробітних плат працівників, а держава не зацікавлює роботодавців працювати, так би мовити, «по білому». На мою думку, це ненормальна ситуація. І наразі держава не робить нічого для того, щоб реально стимулювати роботодавців позбутися такої ганебної практики.
У деяких випадках контролюючі органи виявляють виплату заробітної плати «в конверті», а роботодавці оскаржують до суду донараховані їм податки, збори та штрафні санкції.
Звертаю увагу на наступні рішення Верховного Суду, які стосуються цього питання:
1. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.01.2021р. у справі №819/3178/15. У цій справі суд касаційної інстанції зробив висновок про те, що одні лише пояснення фізичних осіб не можуть вважатися беззаперечними доказами вчинення платником податкового правопорушення у формі виплати доходу, з якого в повному розмірі не утримано належні податки та збори (виплата заробітної плати «в конверті»). Під час розгляду цієї справи суди всіх інстанцій дотримувались однієї позиції, виходячи з того, що встановлення факту вчинення податкового правопорушення та порушення трудового законодавства зі слів фізичних осіб (без підтвердження викладених фактів первинними документами платника податків) є безпідставним.
2. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.06.2021р. у справі №520/5149/19. У цій справі Верховний Суд зауважив, що долучені до справи копії матеріалів кримінального провадження (а саме протоколи допиту свідків, «чорнові» записи, які дають підстави встановити факт ведення подвійного бухгалтерського обліку, у т.ч. щодо виплати заробітної плати) як докази в адміністративному судочинстві є неприйнятними. Але це не виключає можливість визнання як доказу в адміністративному судочинстві інформації, отриманої під час допиту на стадії досудового слідства, за умови підтвердження таких показань особою, яка їх дала, у судовому засіданні під час розгляду адміністративної справи.
Судом касаційної інстанції було зазначено про те, що суди попередніх інстанцій помилково вважали надані безпосередньо у судовому засіданні показання свідків неналежними засобами доказування під час доведення обставин правомірності/неправомірності нарахування контролюючим органом податкових зобов’язань з ПДФО, ВЗ, а також ЄСВ, оскільки вказані докази підлягають оцінці судом по суті разом та на рівні з іншими доказами.
Суди попередніх інстанцій помилково не вживали заходів для перевірки обґрунтованості висновків контролюючого органу шляхом виклику та допиту усіх осіб, зазначених в акті перевірки, яким, за позицією контролерів, виплачувався дохід за виконання трудової функції, що не був відображений у податковій звітності платника. Поза увагою та правовою оцінкою судів також залишилась інформація стосовно фактів проведених раніше щодо тих же правовідносин інспекційного відвідування платника податків органами Держпраці та фактичної перевірки платника, здійсненої контролерами ДФС.