Верховна Рада України ухвалила закон про важливі зміни щодо обчислення строків досудового розслідування, аби запобігти закриттю кримінальних проваджень під час війни.
Згідно з ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (редакція чинна до 19.07.2022 р.).
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через неналежну реалізацію своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд повернув заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України, через пропуск строку, встановленого ч. 4 цієї статті (10 днів з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа).
Було наголошено, що ч. 5 ст. 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі її невідповідності вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
Початок відліку процесуального строку для звернення прокурора до адміністративного суду на захисті інтересів Держави
05 липня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 380/15396/22, адміністративне провадження № К/990/10318/23 (ЄДРСРУ № 112009012) досліджував питання щодо початку відліку процесуального строку для звернення прокурора до адміністративного суду на захисті інтересів Держави.
Суть питання:
20.09.2022 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Завалій та інші проти України», у якому з огляду на свою практику у справах «Пономарьов проти України» та «Устименко проти України» констатував порушення Україною п. 1 ст. 6 Конвенції у зв`язку з порушенням принципу юридичної визначеності.
ЄСПЛ вказав на те, що суди у справах заявників, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством десятиденного строку для апеляційного оскарження.
Однією з підстав для відмови у задоволенні скарги на державного реєстратора є закінчення встановленого законом строку подачі скарги
02 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/16665/21 (ЄДРСРУ № 110626822) досліджував питання щодо закінчення строків, як підстави для відмови у задоволені скарги на держреєстратора.
Контролюючий орган всупереч вимогам пункту 200.12 статті 200 ПК України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, вчасно не подав (квітень 2014)
Відхиляючи доводи контролюючого органу про пропуск позивачем строку звернення до суду (листопад 2020), суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що позовна вимога про стягнення пені може бути заявлена протягом 1 095 днів з наступного дня після повної сплати податковим органом суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні
