Позивачка просила визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо невиконання ч. 1 та ч. 4 ст. 10-1 ЗУ № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» стосовно неоприлюднення рішень ВРЮ у форматі відкритих даних, визначеному постановою КМУ від 07.04.2019 № 409
Нещодавно Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження про недостовірне декларування народного депутата Михайла Забродського через закінчення строку давності.
У суду лишався всього 1 місяць та 3 дні, щоб розглянути це провадження. Річ у тім, що його справа надійшла до ВАКС 3 лютого 2023 року, а проступок він учинив, на думку обвинувачення, ще 6 березня 2021 року.
13 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 207/1892/18, провадження № 61-11887 св 22 (ЄДРСРУ № 109491727) досліджував питання щодо строків позовної давності.
Загальні строки позовної давності
Відповідно до стаття 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
ВПВС у постанові від 02.03.2023 у справі № 826/7921/13-а https://reyestr.court.gov.ua/Review/109491935 зазначила, що встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань може бути підставою для перегляду судових рішень лише у випадку, якщо такий перегляд забезпечить відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції.
Ст. 297 ЦПК, у редакції Закону № 4176-VI, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції (7.08.2009), не встановлювала преклюзивний річний строк для подання прокурором, органом державної влади чи органом місцевого самоврядування апеляційної скарги (діяв з 15.01.2012 до 14.12.2017).
Представник міськради, яка не брала участі у справі, 3.09.2018 ознайомився з матеріалами справи й отримав копію рішення суду, а 2.10.2018 міськрада подала апеляційну скаргу.
Апеляційний суд 29.07.2019 поновив строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження.
Щодо примату норм права міжнародного над нормами національного законодавства ВПВС в постанові від 11.08.2022 у справі № 2-а-11256/09 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106841695 зауважила, що цей принцип не означає незастосування норм національного законодвства у тих випадках, коли норми міжнародного права надають можливість визначити правила на розсуд держави.
ВПВС в постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107354803 дала визначення розумним строкам в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а
Правова можливість поновлення процесуального строку на оскарження рішення третейського суду
06 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 824/44/22, провадження № 61-8474ав22 (ЄДРСРУ № 106637571) досліджував питання щодо правової можливості поновлення процесуального строку на оскарження рішення третейського суду.
У лютому уряд дозволив не включати до строків прийняття спадщини або відмови від неї період воєнного стану, що означало для спадкоємців можливість звернутися до нотаріуса для документального оформлення уже після завершення воєнного стану. Однак із 29 червня діють нові підходи.
Поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення у зв’язку із запровадженням карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби СОVID-19
18 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 370/522/16-ц, провадження № 61-12678св21 (ЄДРСРУ 102562574) досліджував питання щодо поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення у зв’язку із запровадженням карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID 19).
