В черговому інтерв’ю кореспондент Віталій Гузій поспілкувався з воєнним експертом, полковником запасу Збройних сил України Романом Світаном.
Під час діалогу експерт розповів про ключові моменти, що стосуються продовження бойових дій в Україні, а саме: можливі терміни нового російського наступу, крах шантажу Путіна та межа економічних і мобілізаційних можливостей Кремля.
Крім того Роман Світан поділився думками щодо імовірності штурму Одеси та Сум, а також як українські дрони на дистанції 150 км уже перекривають сухопутний коридор ворога.
Також з інтерв’ю ви дізнаєтесь:
- Коли закінчиться оперативна пауза РФ і де можливий удар у серпні-вересні
- Повномасштабна мобілізація росіян: реальна загроза чи блеф Кремля
- Перспективи російської армії у 2026 році
- Який «рецепт» перемоги України
Віталій Гузій:
Як ви вважаєте, що зараз відбувається на фронтах російсько-української війни? І чи буде реалізовано великий російський літньо-осінній наступ? Або він знаходиться на грані зриву, оскільки ударні можливості в повітрі України збільшуються?
Роман Світан:
Є таке поняття, як оперативна пауза - це коли противник накопичує сили і засоби для наступальної кампанії, створює так звані стратегічні резерви, які потім вводяться в оперативні прориви і так далі. Без стратегічних резервів жодна наступальна кампанія не проводиться.
Росіяни, як і в минулому році, активізувавшись перед 9 травня, зайшовши в Костянтинівку, вони показали це місто, як один із населених пунктів, який вони захоплюють під 9 травня. А далі йде підготовка до наступної операції, яка розвернеться в серпні-вересні. Чому цей час? Тому що оптимально для сухопутних наступальних операцій.
По-перше, вже більш-менш грунт, покриття доріг готове для виконання таких завдань, а також в цей період вже будуть закінчені посівні роботи, збирання врожаю, тощо. Тобто роботи, які потребують значного запасу дизельного пального, яке використовується військовою технікою.
Ну і десь до цього моменту закінчиться формування стратегічних резервів росіян. А зараз будуть проводитися до 3 місяців, так звані формуючі операції, зв'язані з підготовкою майданчиків для майбутніх наступальних операцій. І де вони будуть проводитися, тобто прориви, вихід на оперативний простор і так далі, це буде зрозуміло, тільки ближче до кінця літа.
Тобто вони зараз будуть пробувати вздовж всієї лінії фронту десь відходити по деяким позиціям. І зараз у нас є позитивна динаміка по звільненню нашої території. Це в основному через те, що у росіян готується ця операція.
Вони використовують оперативно-тактичні резерви для інших направлень. Ну, грубо кажучи, наприклад, знімаються з Запорізького фронту і перекидають війська на Костянтинівку. І, звісно, на Запорізькому фронті, по деяким позиціям, вони відходять на укріплені рубежі, переходять в режим оборони на кілька місяців.
А ми, тим часом, використовуючи ці так звані періоди, виконуємо задачу щодо контролю раніше залишених наших рубежів. Тобто, намагаємося відновитися десь по якихось направляннях. Але загальний стратегічний замисел росіян вже помітний.
Вони в цьому році однозначно будуть намагатися перше — захопити повністю Донецьку область, або хоча б підійти до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Ну, і другим етапом, якщо в них вистачить стратегічних резервів, якщо в них, допустимо, сформується позитивна динаміка на тому ж Запорізькому фронті, то розширити сухопутний коридор у Крим. От якраз під розширення сухопутного коридору задача-то і стояла в минулому році захопити Запорізьку область.
Тому що вони прекрасно розуміли, як тільки в нас з'явиться в достатній кількості дронів оперативного рівня з дальностю ураження під 100 кілометрів, які будуть доходити до Азовського узбережжя, ми переріжемо цей сухопутний коридор. І зараз можна констатувати - ми перерізали сухопутний коридор. Останні 2 місяці наші дрони працюють по оперативним тилам 1-го, 2-го ешелону, причому дрони під управлінням операторів, а деякі є зі штучним інтелектом з машинною пам'яттю.
В принципі, це якраз дає нам на даний момент впевненість у тому, що в нас є можливість перерізати ворогу сухопутний коридор, видавити росіян з нього використовуючи авіаційну і ракетну компоненту.
Віталій Гузій:
Ви згадували, що головним напрямком удару росіян буде Донбас, а другорядним напрямком удару Запоріжжя. А чи є для противника сенс в відчутних ударах на тих ділянках російсько-українського кордону, або україно-білоруського прикордоння, де ще повноцінної ЛБЗ немає? Зокрема Чернігівська область, Житомирська область, Київська область. Щоб, наприклад, розтягнути наші резерви і створити собі кращі умови для стратегічного наступу.
Роман Світан:
Це класика виконання будь-якої наступальної операції. Тобто, при концентрації на головному напрямі удару розтягнути противника по флангам. А чому в принципі сьогодні у росіян є риторика про захоплення Одеси? Це і є тиск в сторону Херсону, бо на Одесу вони можуть вийти тільки через Херсон, далі Миколаїв, або Вознесенськ, в залежності від направлення, від руху.
Чому ми зараз це слухаємо постійно і не виключаємо можливості підготовки росіян для провокацій? Для чого, в принципі, розтягують війська по флангам? Для того, щоб відволікти наші основні ресурси. І ресурси стратегічні, і оперативно-тактичні, для того, щоб ми зняли з лінії фронту, перекинули на фланги, і для того, щоб потім вдарити по центру, тобто там, де вони собі намалювали. Ми це прекрасно розуміємо.
Але ми повинні протидіяти. Тобто ми теж маємо реагувати, рефлексувати точно будемо на це, і в сторону того ж Херсона. Зараз, зокрема, треба збільшувати щільність наших військ та технічних засобів під Херсоном.
Ну і, звісно, росіяни будуть намагатися північний фронт десь «розкачати». Це та ж сама задача, щоб ми туди зняли війська з центрального направлення та перекинули на північне. Це може бути Харківське направлення, це може бути також Сумський або Чернігівський регіони.
Малоймовірно що це буде Білоруське направлення. Наземні операції з Білорусської землі на мій погляд практично неможливі.
Чому? Бо в свій час, ще кілька років тому, генерал Наєв відбудував доволі такі непогані фортифікаційні споруди, починаючи від Волинської області і далі Ровенської області, Житомирської, Київської, Чернігівської, в тому числі. І, до речі, якраз росіяни і вдарили по Сумському напрямку, розуміючи, що по Чернігівському м'яко, так скажімо, не зручно рухатися і це практично неможливо через те, що там 3-4 танконебезпечних напрямки, які заміновані так, що ми самі боїмося на них зараз заходити, не знаючи, де саме мінні поля там розміщені.
Тому наврядчи це буде саме по білорусько-українському направленню, тобто тих тисяч кілометрів кордону. Там можуть бути провокації, пов'язані з авіаційними засобами ураження, безпілотниками, крилатими ракетами, які можуть заходити через білоруський повітряний прострір, через нього проскакувати вже під контроль нашого основного транзита з Києва на Чоп, з Чопа на Київ, в залежності від направлення. А от саме наземні операції, найбільше будуть активізовані в районі Сумського напрямку.
Курсько-Сумський напрямок - це оптимально для росіян, тим більше у них на даному етапі там вже розгорнуто деякі майданчики, які вони можуть збільшити, скажімо, в 3-4 рази кількістю особового складу. Туди ж вони можуть потягнути вже бувших там і виконуючих бойові задачі тих же північно-корейців. Я, зокрема, не виключаю можливості в найближчий час повторної появи частин Північної Кореї на курському напрямку.
Віталій Гузій:
А чи є у Росії інструменти продовження воєнної ескалації в Україні, які вона ще не встигла задіяти? Якщо, наприклад, взяти конвенційний спектр озброєння, другу хвилю повномасштабної мобілізації, більш суттєву економічну мобілізацію тилу, про що теж багато російських спікерів «бряцають», як загрозами в стилі, що нібито «ми ще не починали серйозно воювати».
Роман Світан:
Війна — це математика, де все рахується.
Російська економіка на даний момент вийшла на максимум своїх можливостей для того, щоб збільшити кількість засобів ураження у росіян. Їм треба почати будувати спочатку заводи по виробництву заводів, а потім по виробництву станків, які будуть потім встановлені на заводах, по виробництву військової техніки. Тобто це довгий процес, який іноді займає десятки років.
А росіяни почали використовувати усі свої резерви ще кілька років тому, перевівши 24/7 свою економіку, свої можливості саме в бойовий режим. Нічого вони вже самі посилити точно не зможуть, зокрема, без допомоги тієї ж Північної Кореї або, наприклад, Китаю. І то, тільки за умови достатніх фінансових чи інших можливостей адже той же північно-корейський лідер просто так нічого теж не дає. А так, як ми починаємо систематично вибивати російську економіку, то не буде за що купувати китайське, а тим більше північно-корейське обладнання чи засоби.
Тобто, можна сказати, що зараз російська економіка, я би сказав так, йде на знищення за рахунок фінансових витрат, цієї самої економіки.
Тому з цієї точки зору нам точно нічого не загрожує. Вони вже на максимумі, на межі своїх можливостей, а по деяким позиціям ще й починають падати у них такі можливості.
Питання щодо утримання, допустимо, особового складу. Так, у них є така можливість ще раз використовувати механізм так званої примусової мобілізації. Зараз у них йде мобілізація переважно рекрутингова, тобто за рахунох фінансових вливань, контрактів, певного соцпакету, тощо.
А реально вони можуть запустити механізм, уявімо, примусової мобілізації до рівня десь 300-350 тисяч лише за половину року. Але я не думаю, що вони його запустять до виборів в Держдуму.
Оце максимум, що росіяни можуть наразі зробити. Але це вже буде наступна військова кампанія, наступного 2027 року. Тобто вже на цю кампанію примусова мобілізація абсолютно ніяким чином не повпливає.
Віталій Гузій:
Які поетапні та покрокові дії має зробити українська влада, щоб максимально по мірі можливостей в поточних умовах збільшити обороноздатність української держави?
Роман Світан:
Давайте зараз я спробую намалювати рецепт, тільки військовий, рецепт нашої перемоги і план дій.
Перше, треба змінити виконавчу вертикаль.
Чому зараз не можна входити в ніякі виборні процеси? Оскільки поки йдуть бойові дії, проводити вибори і перевибори недоцільно по різним причинам, починаючи від правового поля нашої Конституції, закінчуючи бойовими діями як такими, що несуть певну небезпеку.
Далі зміна виконавчої влади на військових офіцерів стратегічного резерву Кабінету міністрів. Є такий прошарок офіцерів, які пройшли навчання в основному в Академії Генерального штабу, прослухали достатньо великий цикл лекцій про управління державами військового періоду.
Тобто змінити виконавчу владу, Кабінет міністрів, повністю на офіцерів стратегічного резерву, в основному на полковників і генералів, які закінчили Академію Генерального штабу. Це оптимальний варіант.
І до цієї влади буде довіра адже зараз у нас велика проблема довіри.
Віталій Гузій:
А як це робити мирно, оскільки владу ніхто віддавати не буде?
Роман Світан:
Ну, чому її ніхто віддавати не буде? Технічно це можливо. Літом зміна Кабінету міністрів відбулась, більше всередині, так сказати. Тобто технічна можливість така є. Для того, щоб самі процеси запустити, достатньо тиску на Верховну Раду народу України. Ви думаєте, вони не знають, чим дихає народ України? Звісно, знають.
В них є достатньо серйозні соціологічні центри, які показують цю потребу. Якщо у народу України з'явиться така потреба, і він почне її висказувати всюди, Верховна Рада перша підійде до цього питання. Як це зробити технічно? Так само, на базі військових, які є зараз в переліку депутатів Верховної Ради, запустити процес ініціації зміни Кабінету міністрів на військовий Кабінет.
Тобто це не проблема абсолютно. І повірте, всі зрозуміть її доцільність. Перше і головне - довіру до влади треба повернути. Тільки так. Бо 8-й рік влада сидить на своїх місцях, м'яких, так скажімо, вже набридла. Її треба змінити.
Друге, що треба зробити, після зміни Кабінету міністрів на військових, треба провести певну реорганізацію в нашій мобілізаційній системі. Тільки реорганізував мобілізацію, переведучи її з примусової мобілізації в рекрутингову саме для громадянського населення.
Тобто, треба вирішити питання з наповненням мотивованими бійцями військових сил України. Оптимальний варіант – поставити в стрій наших правоохоронців. Для цього треба повністю зняти так звану «броню» з державних службовці, запустити в певному режимі їх в ротаційність, де по 30% вистачить зміни військових сил на державних службовців.
Для цього треба завести всі ТЦК в склад корпусів. Там командири корпусів самі вирішать, куди їх відправити. Або в рекрутингові центри спеціалістів, а інших – на бусиках, на виконання бойових завдань.
Нацгвардію, яка в нас є, а це декілька тисяч добре навчених воїнів, забрати з Міністерства внутрішніх справ і перевести в склад Збройних сил України. Щоб вони були безпосередньо в складі ЗСУ, були в складі військових сил в чистому вигляді.
Прикордонників наших, там теж більше десятка тисяч хороших воїнів, їх треба також заводити в ЗСУ, а частину з них повернути назад в Службу безпеки. Службу зовнішньої розвідки повернути в Службу безпеки. Це дуже важливо.
Головне управління розвідки забрати зі складу Міністерства оборони і перевести в підпорядкування Генштабу і повернути їм керування військовими спецопераціями з 3-м, 8-м полком спецназу, який 10 років тому був забраний у ГУРа і на його базі створені військові спецпризначенці.
Тобто технічні такі питання, які треба буде вирішити, змінив деяку схему управління і військами, в тому числі, ну і, звісно, спростив систему державного управління.
Військові якраз люблять будь-які спрощення. Вони не люблять все ускладнювати, як це роблять чиновники.
Нам треба спростити максимально процеси і довести нашу економіку, поставити її на військові рельси. Тоді, в принципі, ми виконуємо це завдання - знищення російської економіки з підтримкою, звісно, Європи.
Нам навіть Америка в цьому сенсі не дуже потрібна. Нам, наприклад, вистачить цих 200 мільярдів російських євро, які в Європі лежать замороженими. Цього буде, зокрема, достатньо на 3-4 роки.
Ось один із механізмів, дуже хороший, це 90 мільярдів кредитів, які отримала Україна від ЄС.
Наступні 90 мільярдів, через 2 роки, в принципі, дадуть нам можливість повністю виконати головну задачу по встановленню територіальної цілісності та суверенітету нашої країни.
Повну версію інтерв'ю дивіться на ютуб-каналі ПОРАДИ ЮРИСТА:
