Щодо ефективного та належного способу захисту

Дата: 16.10.2023 10:43

Касаційний цивільний суд у складі ВС стверджував, що витлумачення ВПВС підходу про те, що обрання позивачем неефективного (неналежного) на думку суду способу захисту порушеного права може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, викликає постійну і нестихаючу критику як зі сторони правничої спільноти, так і безпосередньо зі сторони спільноти суддівської. На його думку, якщо позивач звертається до суду з вимогою, яка не може бути задоволена судом, наприклад, у випадку реквізиції майна в умовах воєнного стану особа, якій належало реквізоване майно, відмовляється від відшкодування його вартості та вимагає повернення в натурі майна, яке не збереглося, то суд повинен відмовити не у зв`язку з неналежним способом захисту, а саме з підстав необґрунтованості позову - бо закон прямо передбачає, що реквізоване майно повертається після закінчення воєнного стану лише, якщо воно збереглося.

Відмовляючи у прийнятті справи № 592/11227/20 до свого розгляду, ВПВС в ухвалі від 20.09.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114021135 вказала на відсутність підстав для відступу від своїх висновків про те, що обрання позивачем неефективного (неналежного) на думку суду способу захисту порушеного права може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Так само було констатовано відсутність підстав для відступу від правових висновків, що визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки є неналежним способом захисту відповідних прав та інтересів первинного власника предмета іпотеки, з володіння якого без його волі безпідставно вибув предмет іпотеки до нового набувача, оскільки це не призводить до ефективного їх відновлення та захисту з таких міркувань.

Було підтверджено необхідність врахування правових висновків у справах, предметом розгляду в яких були вимоги позивача про визнання неправомірними рішень органів місцевого самоврядування та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння (постанови ВПВС від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 та від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Адвокат Михайло Гуцал