Звертаючись до суду з позовними вимогами про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначив, що в обвинувальному вироку встановлено, що дії голови правління банку (неналежне виконання службових обов`язків) заподіяли тяжких наслідків та завдали саме такого розміру шкоди охоронюваним законом державним інтересам.
Передаючи справу на розгляд ВПВС, колегія суддів КЦС у складі ВС вважала, що існує правова проблема у визначенні юрисдикційності цього спору.
Відмовляючи у прийнятті справи до свого розгляду, ВПВС в ухвалі від 17.08.2023 у справі № 758/5941/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113269719 зазначила, що колегія суддів не навела судових рішень ВС іншого касаційного суду, який розглянув справу з подібними правовідносинами в іншій юрисдикції.
При цьому було вказано на вироблену ВПВС правову позицію у постанові від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16, відповідно якої спір між товариством та його посадовою особою (у тому числі тією, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою товариству її діями, підлягає вирішенню господарським судом.
Водночас при вирішенні питання юрисдикційності спору у цій справі застосовувалось процесуальне законодавство, що діяло на час звернення позивача до суду із позовом (ст. 12 ГПК України станом на 04.11.2016), тому ВПВС відхилила доводи про необхідність закриття провадження з посиланням на ст. 20 ГПК України у редакції ЗУ від 03.10.2017 № 2147-VIII.
В даному випадку Фондом гарантування заявлено позов у травні 2020 року.
За умови відсутності судових рішень іншого касаційного суду у подібних справах КЦС у складі ВС має право самостійно висловити правову позицію щодо спору.
Адже факт наявності у провадженні господарського суду м. Києва справи № 910/14974/18 за позовом Фонду гарантування про стягнення шкоди не може обґрунтувати передачу справи на розгляд ВПВС.
