Державний реєстратор здійснив реєстраційну дію (виконав визначену законом технічну функцію) щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем, набутого ним в позасудовому порядку на підставі іпотечного договору.
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування такого рішення державного реєстратора.
В постанові від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/108480607 (п.п. 84 - 133) ВПВС зауважила на тому, що правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мали договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, а тому вимога про скасування рішення державного реєстратора не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту.
Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення та відповідає способу захисту, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Скасовуючи рішення державного реєстратора суд має чітко визначитися з тим, кому саме і яке речове право внаслідок задоволення такого позову належить.
В свою чергу державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.
Водночас, у випадку подальшого відчуження майна, що є предметом іпотеки, скасування рішень про державну реєстрацію права власності не зможе забезпечити поновлення порушених прав позивача.
Задоволення такого позову може призвести до порушення прав іншої особи - набувача майна. В такому разі скасування рішень про державну реєстрацію права власності не є ефективним способом захисту порушених прав позивача.
