ВПВС у постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/118601114 від 17.04.2024 у справі № 910/13988/20 звернула увагу, що з моменту, коли торговельна марка стає добре відомою в силу дії факторів, з якими пов`язується набуття маркою відомості (а не з моменту визнання її такою Апеляційною палатою або судом), її власник набуває передбачені законодавством права власника добре відомої марки, зокрема й право звернутись до Апеляційної палати для визнання марки добре відомою або, якщо права власника були порушені, - до суду з відповідним позовом, спрямованим на захист цих прав.
Аналізуючи законодавство ВПВС дійшла висновку, що розгляд в Апеляційній палаті Національного органу інтелектуальної власності заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні не спрямований на захист прав власника марки від порушень з боку іншої особи, а рішення Апеляційної палати як обов`язкове для Укрпатенту є інструментом охорони прав власника добре відомої марки (оскільки має правове значення у відносинах з Укрпатентом) і не є способом набуття прав на неї.
Визнання торговельної марки добре відомою на певну дату є встановленням юридичного факту, який у позовному провадженні у змагальному процесі є необхідним для задоволення позову до конкретного порушника.
Таке визнання не має значення erga omnes, тобто обов`язкового значення для осіб, які не є сторонами у справі.
Ст. 494 ЦК України регулює засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, а не власне набуття цього права.
Протилежне тлумачення, а саме що визнання в установленому законом порядку марки добре відомою є набуттям права на неї, суперечило б положенням статті 6bis Паризької конвенції, Закону № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Оскільки позовна вимога про визнання позначення добре відомою торговельною маркою в Україні не спрямована на захист права інтелектуальної власності від конкретного порушення, а є умовою надання цього захисту, у її задоволенні слід відмовити.
Позовна вимога власника добре відомої марки про зобов`язання НОІВ внести відомості до Переліку (який має інформаційний характер) теж не спрямована на захист прав на добре відому марку.
За відсутності недобросовісності у реєстрації торговельної марки іншою особою позов власника добре відомої марки про скасування (визнання недійсним) свідоцтва (реєстрації) торговельної марки цієї особи може бути задоволений в межах загальної позовної давності, що не може бути менше п`яти років від дати реєстрації марки.