Групою оповіщення ТЦК чоловіка примусово затримали і доставили до територіального центру комплектування. Без протоколу затримання. Без вручення повістки.
Далі, у супроводі невідомих осіб з автоматами в руках, його повезли до медичного закладу на військово-лікарську комісію. Направлення на ВЛК йому не оформлювали і не вручали.
Ті самі люди зі зброєю під погрозами змусили його пройти по кабінетах лікарів, попри те, що він від проходження комісії відмовлявся. Огляд тривав двадцять хвилин.
Довідка ВЛК № 2026-0323-2223-0770-7 від 23.03.2026: придатний. Довідку йому не вручили, підпису про отримання в ній немає.
24 березня о 15:00 він уже був у військовій частині.
Від затримання до частини минуло менше однієї доби.
Суд окремо зафіксував: увесь цей час людину позбавили можливості надати медичні документи, позбавили мобільного зв’язку і позбавили права на правову допомогу.
ЩО ВІДПОВІВ ТЦК У СУДІ
Повістку та докази її вручення надати не може, бо записи з боді-камер зберігаються тридцять днів.
Протокол затримання надати не може, бо це, за словами представника, не документ ТЦК.
Суд констатував, що відповідач у відзиві фактично визнав факт примусової мобілізації без дотримання процедури.
ЩО СКАЗАВ СУД
Дніпропетровський окружний адміністративний суд, 3 серпня 2026 року, суддя Конєва С.О., справа № 160/9263/26.
«до повноважень ТЦК та СП не віднесено примусове утримання військовозобов’язаних, які порушили правила військового обліку, у приміщеннях РТЦК та СП ні Положенням № 154, ні Порядками № 1487 та № 560, а відповідно, такий прийом громадян працівниками ТЦК без оформлення протоколу затримання у порядку, встановленому ст. 261 КУпАП, порушує права осіб-військовозобов’язаних, МОЖЕ СВІДЧИТИ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ АБО ВИКРАДЕННЯ ЛЮДИНИ, Є КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ, відтак такі дії посадових осіб ТЦК є незаконними».
І ключове для результату справи: затримання відбулося не з метою притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 і 210-1 КУпАП, а з метою примусової мобілізації. Тому таке порушення процедури не може створювати негативні наслідки для людини.
ДВА ЕПІЗОДИ, ВІД ЯКИХ СТАЄ НЕЗАТИШНО
- Постанова № R443867 від 25.03.2026 про закриття справи про адміністративне правопорушення посилається на заяву, яку чоловік нібито подав ОСОБИСТО 25 березня. Але з 24 березня з 15:00 він уже перебував у військовій частині і фізично не міг прийти до ТЦК і подати заяву особисто.
- Направлення на проходження ВЛК від 23.03.2026 № 6920764 підписане кваліфікованим електронним підписом начальника ТЦК аж 25 березня. Тобто документ, який мав бути підставою для медогляду, оформили через два дні ПІСЛЯ самого медогляду і через день після наказу про призов.
Обидва епізоди суд оцінив як такі, що можуть містити ознаки службового підроблення.
ОКРЕМА УХВАЛА: 5 СТАТЕЙ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ
Того ж дня, 3 серпня 2026 року, суд постановив ОКРЕМУ УХВАЛУ за частиною 9 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства. Це процесуальний інструмент, яким суд повідомляє правоохоронні органи про виявлені ним ознаки злочину.
Статті, за якими суд побачив ознаки кримінальних правопорушень у діях посадових осіб ТЦК:
- частина 1 статті 146 КК України, незаконне позбавлення волі або викрадення людини;
- частина 1 статті 146-1 КК України, насильницьке зникнення;
- стаття 365 КК України, перевищення влади або службових повноважень;
- стаття 366 КК України, службове підроблення;
- стаття 426-1 КК України, перевищення влади військовою службовою особою.
Ухвалу направлено до Територіального управління ДБР у місті Полтаві, бо розслідування злочинів військовослужбовців ТЦК належить до компетенції Державного бюро розслідувань, і до Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону для контролю за внесенням відомостей до ЄРДР.
Обидва органи зобов’язані письмово проінформувати суд про вжиті заходи у місячний строк.
А ТЕПЕР НАЙВАЖЛИВІШЕ ДЛЯ ТИХ, КОГО ВЖЕ ЗАБРАЛИ
У таких справах ТЦК завжди наводить один і той самий аргумент: процедура призову незворотна, наказ вичерпав свою дію, людина вже в частині, і скасування паперу нічого не змінить. Посилаються на постанову Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23.
Цей суд аргумент розбив. І зробив це так.
У справі йдеться не про звільнення з військової служби, тому висновки Верховного Суду про звільнення тут не застосовуються. Йдеться про виключення зі списків особового складу, бо наказ командира частини про зарахування має похідний характер від наказу ТЦК про призов. А протиправний наказ, цитую, «не може створювати легальних правових наслідків у вигляді зміни правового статусу особи».
Результат.
Скасовано наказ начальника ТЦК від 24.03.2026 № 1316 про призов.
Скасовано наказ командира військової частини від 24.03.2026 № 87 про зарахування.
І зобов’язано військову частину ВИКЛЮЧИТИ людину зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Ця позиція вже підтримана апеляційними судами: постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі № 280/5782/23, постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі № 600/6799/23-а та від 27.01.2025 у справі № 120/7924/24, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 у справі № 300/5636/24, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 400/11496/24.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ЦЕ СТАЛОСЯ З ВАШИМ РІДНИМ
- Фіксуйте точний час затримання і час прибуття до частини. У цій справі саме проміжок менш ніж за добу став доказом, що метою було не оформлення адмінпротоколу, а мобілізація.
- Вимагайте протокол затримання за статтею 261 КУпАП. Його відсутність це не дрібниця, а та сама підстава, через яку суд говорить про позбавлення волі.
- Перевіряйте дати накладення електронного підпису на направленні на ВЛК. У цій справі КЕП стояв на два дні пізніше за сам огляд, і це стало окремим епізодом.
- У позові просіть не звільнення з військової служби, а виключення зі списків особового складу. Це різні речі, і саме друге працює.
- Окремо просіть суд постановити окрему ухвалу за статтею 249 КАС України. Суд може зробити це і з власної ініціативи, але клопотання з переліком порушень допомагає.
ПРО СТРОКИ І РИЗИКИ
Рішення першої інстанції від 3 серпня 2026 року. Строк апеляційного оскарження ще не сплив, і ТЦК у цій справі бився активно, тому оскарження очікуване.
Позиція про виключення зі списків підперта пʼятьма постановами апеляційних судів, але Верховний Суд прямо її ще не підтверджував, а протилежна позиція про незворотність призову у ВС існує. Це треба знати одразу.
І окрема ухвала це не вирок і не обвинувачення. Це підстава для перевірки. Відкриють провадження і чим воно закінчиться, покаже ДБР.
Якщо Вашу людину забрали вночі, без повістки і без протоколу, а через кілька годин вона вже була в частині, ця справа показує, що робити.
Рішення та окрема ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026, справа № 160/9263/26, суддя Конєва С.О.
