Правова позиція ЄСПЛ у справі «KOCAMIŞ та KURТ проти Туреччини», заява № 227/13 https://cutt.ly/gFGoFyX
Заявники скаржилися, що провадження щодо перегляду строку їх попереднього ув'язнення не відповідало вимогам п.4 ст.5 Конвенції, оскільки на момент розгляду їх заперечень проти тримання під вартою не було проведено усного слухання в апеляційному суді і письмове подання прокурора, подане цьому суду в контексті перегляду, не було надіслане ні їм, ні їх адвокату.
Заявники також скаржилися на відсутність компенсаційного засобу правового захисту у національному законодавстві щодо стверджуваних порушень.
ЄСПЛ вказав, що провадження має бути змагальним і завжди повинно забезпечувати рівність сторін, прокурора та затриманої особи. Рівність не забезпечується, якщо прокурору дозволено робити усні заяви під час розгляду справи, тоді як затриманій особі чи її адвокату відмовлено в цій можливості. Можливість для затриманого бути заслуханим особисто або через певну форму представництва є однією з основних гарантій процедури, що застосовуються у справах про позбавлення волі.
Суд повторює, що п.5 ст.5 дотримується там, де можна подати заяву про компенсацію за позбавлення волі, здійснене в умовах, що суперечать параграфам 1, 2, 3 або 4.
ЄСПЛ дійшов висновку, що КПК не передбачав можливості вимагати відшкодування шкоди, завданої внаслідок процесуальних недоліків у провадженні, порушеному для оскарження запобіжного заходу. Враховуючи те, що Уряд не надав жодних зразків судових рішень, які б стверджували протилежне, Суд не бачить причин відступати від своїх попередніх висновків.
Відповідно, мало місце порушення п.5 ст.5 Конвенції.
