ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/121753944 від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22 констатувала, що існує два порядки (способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення, - позасудовий і судовий, які за своїм змістом є взаємовиключними.
У справі, яка була предметом перегляду, заявник просив встановити факт самостійного виховання дитини.
Водночас, оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
Також встановлення факту самостійного виховання дитини може мати негативні наслідки для матері дитини.
З огляду на зазначене, вбачається, що у справі наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування.
Отже, така заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.
