В умовах війни росії проти України та масового застосування насильства до українських громадян окупаційними військами, постає питання щодо відповідальності особи за дії або бездіяльність, вчинені під впливом фізичного або психічного насильства. Якщо людина внаслідок насильства (примусу) поставлена в ситуацію, коли вона була змушена заподіяти шкоду і не могла вчинити інакше – чи відповідатиме вона за заподіяну шкоду?
Існують обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння, які передбачені Розділом VIII Кримінального кодексу України (надалі – ККУ). Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 ККУ. Відповідно до положень вказаної статті не є правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Згідно із частиною другою статті 40 ККУ питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.
У разі якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом’якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 ККУ). Так, приписами вказаної статті встановлено, що при призначенні покарання обставинами, які його пом’якшують, визнаються, зокрема, вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність.
