виправдувальний вирок

Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2025 року особу визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку із відсутністю у його діянні складу цього кримінального правопорушення.

Ухвалою апеляційного суду від 17 листопада 2025 року вказаний вирок місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постановою від 27 травня 2026 року у справі № 446/407/24 ККС ВС виправдав особу засуджену за ухилення від призову за мобілізацією.

Вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 08 грудня 2025 року особу визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченого залишено без змін.

Виправдувальний вирок за ч. 2 ст. 332 КК України, який засилений Верховним Судом.

13 травня 2025 року ККС ВС залишив без змін виправдувальний вирок за ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України у справі № 161/14551/22.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 жовтня 2023 року особу визнано невинуватою та виправдано у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад кримінальних правопорушень.

29 липня 2026 року ККС ВС залишив без змін виправдувальний вирок за ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України у справі № 161/16048/23.

За вироком Луцького міськрайонного суду від 06 листопада 2024 року визнано невинуватим та виправдано за ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з недоведеністю того, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.

Волинський апеляційний суд ухвалою від 03 грудня 2025 року вирок місцевого суду щодо особи залишив без змін.

16 липня 2026 року Європейський Суд з прав людини виніс рішення у справі Matei та інші проти Молдови .

Справа стосується головним чином скасування рішення суду першої інстанції, яким заявників було виправдано, та їхнього засудження в апеляційному порядку без повторного заслуховування потерпілого та основних свідків.

Заявникам, які були неповнолітніми на момент скоєння передбачуваного діяння, було пред'явлено звинувачення у сексуальному насильстві над неповнолітньою особою віком до 14 років.

Органом досудового розслідування особа обвинувачувався у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману та у підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище за вчинення службовими особами в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданого їм службового становища.

02 квітня 2026 року у справі № 692/308/16-к Верховний Суд виправдав особу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Органом досудового розслідування особа обвинувачувався у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії із використанням наданої йому влади, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Верховний Суд обґрунтовано залишив ухвалу апеляційного суду без змін, підтвердивши виправдувальний вирок щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.