Рішення ВП ВС у справі № 757/47946/19-ц від 13.11.2024 https://t1p.de/a02at
Перед ВС у цій справі постало питання щодо застосування п.16 ч.1 ст.353 ЦПК України (аналогічний п.14 ч.1 ст.255 ГПК України) в контексті апеляційного оскарження ухвали про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду.
Надаючи оцінку суті спору, ВП ВС вказала на таке.
В п.16 ч.1 ст.353 ГПК України та п.14 ч.1 ст.255 ГПК України йдеться про право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвалу суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду, а не будь-якої іншої заяви чи клопотання.
Вжите в п.16 ч.1 ст.353 ЦПК України (аналогічний за змістом - п.14 ч.1 ст.255 ГПК України) поняття «заява» потрібно розуміти як заяву по суті справи (вид звернення до суду), яка за своїм змістом та процесуальному значенню (в частині ініціювання певного провадження) тотожна поняттю «позов».
Ухвала про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки, по-перше, така ухвала відсутня в наведеному в ч.1 ст.353 ЦПК України переліку, по-друге, ця ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а заявник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене по суті спору.
