Коли у країні понад третій рік триває війна, люди звикають до обмежень: комендантська година, заборона мітингів, перевірки документів на вулиці… І здається, що всі наші права просто держава може «поставили на паузу». Але це не так. Розʼяснення про те, які права можуть і не можуть бути скасованими за будь-яких умов і обставин; як діяти, якщо ваші права порушили, приклади з правової практики та корисні контакти подає Сергій Кошель, юрист ГО «Громадська платформа», що входить до складу Мережі правового розвитку.
юрист ГО “Громадська платформа”
Україна, будучи учасницею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язана забезпечувати й гарантувати права та свободи, передбачені цим міжнародним документом. Водночас стаття 15 ЄКПЛ передбачає, що в умовах війни або іншої суспільно небезпечної ситуації, яка загрожує життю нації, держава може тимчасово відступати від певних зобов’язань, аби оперативно реагувати на надзвичайні виклики (зокрема, пов’язані з воєнними діями). Однак це означає не повне скасування чи ігнорування прав людини, а лише тимчасове обмеження окремих прав у межах, необхідних для подолання критичної ситуації (ст. 15 Конвенції).
З 24 лютого 2022 року у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії та запровадженням воєнного стану Україна вдалася до відступу від зобов’язань: надала відповідну ноту до Ради Європи майже відразу після введення воєнного стану.
Обмеження здебільшого стосуються прав, які безпосередньо можуть впливати на безпекові питання (наприклад, свобода пересування, проведення мітингів, можливість тимчасового вилучення майна з компенсацією тощо).
Ключові права (право на життя, захист від катувань, рівність, повага до гідності та інші «абсолютні» права) держава не має права обмежувати — ні Конституція, ні ЄКПЛ.
Але існують ризики зловживань з боку влади — обмеження прав мають бути законними, обґрунтованими та пропорційними, адже їх надмірне застосування може стати підставою для звернення до ЄСПЛ; водночас повідомлення України про відступ від Конвенції є процедурною нормою міжнародного права й не означає автоматичного скасування всіх прав чи спроби уникнути виборів, які й так заборонені Конституцією на час війни.
Навіть під час війни існує «червона лінія», яку не можна перетинати. Йдеться базові права людини, які гарантує Конституція України та міжнародне право. І вони залишаються з нами — завжди.
Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводять, коли є загроза суверенітету та незалежності України, або фактична війна.
Він передбачає тимчасові обмеження на свободу пересування, роботу засобів масової інформації, діяльність підприємств та інші права — виключно у межах воєнного стану та з метою забезпечення безпеки держави й громадян.
Обмеження можливі. Але не на все. Коли держава вводить воєнний стан, вона справді може тимчасово обмежити деякі права, але не всі. Є перелік прав, які не можна скасувати або обмежити навіть у надзвичайних умовах.
Перелік прав, які захищені навіть у війну
Згідно зі ст. 64 Конституції України та міжнародними нормами (зокрема, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права), існують недоторканні права.
|
Право |
Що це означає |
|
Право на життя |
Держава не має права вбивати людей без суду. |
|
Заборона катувань |
Не можна знущатися, бити чи принижувати. |
|
Заборона рабства і примусової праці |
Ніхто не має права змусити вас працювати силоміць. |
|
Право на справедливий суд |
Вас не можуть покарати без рішення суду. |
|
Презумпція невинуватості |
Людина вважається невинною, доки її вину не доведено. |
|
Право на повагу до гідності |
Навіть на війні вас не мають принижувати. |
|
Свобода віросповідання |
Ви маєте право вірити (або не вірити) у що хочете. |
|
Право звертатися до суду чи омбудсмана |
Ви завжди можете подати скаргу. |
Випадок із життя: коли право захищає навіть на фронті
Ігор, військовослужбовець, поскаржився, що його побили командири за відмову виконати наказ, який суперечить законам. Завдяки адвокату і правозахисникам справу передали до ДБР. Ігор залишився живий, а винні отримали дисциплінарне покарання.
У ЗСУ також діють закони. Права не зникають разом із мирним життям.
Якщо ваші права порушують: контакти
1. Зверніться до центру безоплатної правової допомоги:
- https://legalaid.gov.ua/
- 0 800 213 103
2. Напишіть скаргу до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини:
3. Зверніться до правозахисних організацій (наприклад, Мережа правового розвитку або інших).
Які права МОЖУТЬ бути обмежені
|
Обмежується |
НЕ обмежується |
|
Свобода пересування |
Право на життя |
|
Мітинги і зібрання |
Заборона катувань |
|
Доступ до деяких ЗМІ |
Презумпція невинуватості |
|
Перевірки на блокпостах |
Право на справедливий суд |
|
Робота підприємств |
Право на гідність |
А що з правом на свободу слова?
Під час воєнного стану свобода слова може бути частково обмежена — наприклад, заборона поширення військових таємниць, фейків або закликів до капітуляції.
Але ви все одно можете критикувати владу, звертатися до ЗМІ, писати петиції та скарги. Це залишається вашим правом.
Чого не можна робити навіть під виглядом критики:
- Закликати до повалення державної влади Ст. 109 КК України
- Поширювати фейки про ЗСУ Ст. 114-2 КК України
- Дискредитувати Збройні Сили України Ст. 114-2 КК України
- Ображати чи погрожувати щодо військових чи держслужбовців Ст. 295 КК України
- Поширювати інформацію, яка може зашкодити обороні країни Постанова КМУ № 194 від 03.03.2022
Що про це говорить міжнародне право
Європейська конвенція з прав людини
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права
Усі ці документи прямо вказують: деякі права не підлягають обмеженню — ні за яких умов. Україна є учасницею цих договорів, тому їх положення мають силу в нашій країні.
Якщо ваші права порушені — не мовчіть
- Збирайте докази: фото, відео, свідки.
- Фіксуйте звернення до органів.
- Звертайтесь по юридичну допомогу.
– Не бійтеся ставити питання військовим чи поліції: «На підставі якого закону мене затримали або перевіряють?».
– Завжди вимагайте копії рішень, протоколів чи актів у разі вилучення речей.
– Зберігайте контакт юриста, адвоката або центру безоплатної правової допомоги на телефоні.
Не існує такого стану, як «повне скасування прав». Навіть на війні ви залишаєтесь громадянином — із правами та гідністю.
Ваші права з вами завжди. Пам’ятайте: право на життя, гідність, справедливий суд і захист — не скасовується ніколи. Знайте свої права. Звертайтесь по допомогу. Якщо ви зіткнулися з порушенням — захищайтеся. Є інструменти, є юристи, є Конституція — і вона не на паузі.
Закони діють навіть під час війни. Якщо ви знаєте свої права — вас складніше залякати або обманути.
В умовах воєнного стану громадяни зберігають право оскаржувати будь-які дії або бездіяльність органів влади у національних судах. Якщо особа вважає, що її права порушені, але не отримує належного захисту в Україні, вона може звернутися до Європейського суду з прав людини. Проте ЄСПЛ оцінюватиме, наскільки законно і пропорційно Україна застосувала обмеження, передбачені ст. 15 Європейської конвенції з прав людини (тобто чи не перевищили вони меж, продиктованих воєнною ситуацією).
Резюме
«Відступ України від Конвенції з прав людини» є цивілізованим і правомірним механізмом, передбаченим статтею 15 ЄКПЛ. Він не свідчить про масове й неконтрольоване обмеження всіх прав людини. Навпаки, це процедура, яка юридично забезпечує державі можливість застосовувати тимчасові обмеження певних прав у період агресії рф, лишаючи у силі основні демократичні принципи й міжнародний контроль. «Зради» у цьому немає, адже відступ відбувається з дотриманням вимог ЄКПЛ, Конституції України та з офіційною комунікацією до Ради Європи.
Правова база
- Конституція України
- Мережа правового розвитку
- Омбудсман
- Європейська конвенція з прав людини
- Міжнародний пакт про громадянські і політичні права.
Ви можете отримати індивідуальну консультацію через онлайн-чат Мережі правового розвитку. Чат працює щодня з 10:00 до 16:00. Допомогу надають юристи та юристки правозахисних організацій, які входять до складу Мережі правового розвитку.
Титульне фото: Depositphotos.com
