Особа звернулася до суду з вимогами про скасування реєстраційної дії про припинення юридичної особи, зважаючи на порушення процедури, оскільки це позбавило її можливості заявити грошові вимоги, які виникли з договору про надання правничої допомоги.
Банк звернувся до суду з позовом до приватного виконавця про стягнення безпідставно набутих коштів. Позивач вважав, що підстав для стягнення основної винагороди не було, оскільки виконавцем не вчинялись дії щодо виконання рішення господарського суду.
Укладений договір кредиту між банком та фізичною особою – підприємцем свідчив про виникнення господарських правовідносин.
В подальшому всі права вимоги, що належали первісному кредитору, були передані фізичній особі, позивачу у справі, який звернувся до спадкоємців боржника з письмовим повідомленням про намір продати предмет іпотеки та погасити борг.
Йому було відмовлено у поверненні боргу, посилаючись на незаконність такої вимоги у звязку з порушенням встановленого статтею 1281 ЦК України шестимісячного строку предявлення вимог до спадкоємців.
Позивач стверджував, що йому завдана майнова шкода, яка складається із неодержаних нею доходів (пенсійних виплат), які можна було б реально одержати за звичайних обставин (за умови застосування статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII), якби його право не було порушене застосуванням визнаного неконституційним правового акту.
