юрисдикція

У позові профспілка просила визнати протиправним та скасувати рішення міськради про перепрофілювання (зміну типу) та зміну назви гімназії на початкову школу.

Позивачем оскаржувалось рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, з підстав порушення порядку його прийняття (недотримання процедури прийняття рішень органами місцевого самоврядування в частині оприлюднення проекту рішення, процедури скликання сесії ради, подальшого оприлюднення прийнятого рішення).

ВПВС вказала на наявність сформованих нею правових висновків щодо розмежування юрисдикційності подібних спорів. Зокрема у пунктах 53-54 постанови від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 визначно, що за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України).

Юрисдикція будь-якого судового спору  стороною якого є боржник у справі про банкрутство, яка слухається в господарському суді

17 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 939/936/20, провадження № 61-5022 св 22 (ЄДРСРУ № 110951763) досліджував відповідне питання.

ВПВС у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110743564 відступила від своїх висновків, викладених в постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19, щодо переважного застосування з 21.10.2019 норм ст. 7 КУзПБ при визначенні юрисдикції спорів з визначення розміру податкових зобов`язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу.

Оскільки предметом спору у справі, що переглядається, є земельні ділянки, власником яких є фізична особа як сторона договорів оренди землі, предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків власника земельних ділянок.

Отже, у разі заявлення позовних вимог одного товариства до іншого про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, власником якої є фізична особа, яка укладала договори оренди з такими товариствами, спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.

Громадська організація в інтересах фізичних осіб звернулась до суду з метою усунення порушення норм природоохоронного законодавства та захисту суспільного інтересу як права на проживання громадян в екологічно безпечному середовищі. Вимагала стягнути збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також припинити господарську діяльність товариства.

ВС звернувся до ВПВС, оскільки вважав недоцільним розділяти питання оскарження постанов про накладення штрафу та стягнення витрат виконавчого провадження в порядку КАС України одночасно із оскарженням постанови про закінчення виконавчого провадження у порядку ЦПК України. Також, на його думку, оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження та оскарження питання стягнення виконавчого збору, вирішеного нею, не можуть розглядатись за правилами різних юрисдикцій.

Юрисдикційна підсудність спору про недійсність рішень загальних зборів співвласників ОСББ за позовом його учасника: цивільна або господарська

02 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 760/16852/21, провадження № 61-11513св22 (ЄДРСРУ № 109345662) досліджував питання щодо підсудності спору про недійсність рішень загальних зборів співвласників ОСББ за позовом його учасника.

ВС вказав на існування неоднакової практики застосування положень статті 38 КЗпП України, що зумовлює необхідність відступу від висновку ВС щодо можливості розгляду за правилами господарського судочинства позову фізичної особи до товариства з обмеженою відповідальністю, директором і учасником якого була ця особа, про визнання трудових відносин припиненими.

На думку ВС спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства з огляду на, зокрема:

ВПВС в постанові від 09.12.2022 у справі № 761/25659/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/108086911 нагадала, що сама по собі участь у спорі суб’єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно зясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.