З якими хворобами не мобілізують?

Не підпадають під мобілізацію ті військовозобов’язані, які визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я або ж повністю непридатними з виключенням із військового обліку відповідно до висновку військово-лікарської комісії (ВЛК).

Кожен призовник проходить повноцінний медичний огляд у хірурга, терапевта, дерматолога, стоматолога, невропатолога, психіатра, офтальмолога, оториноларинголога, а за умови наявності медичних показань – додаткових лікарів інших фахів.

Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ визначає список хвороб, за наявності яких військовозобов'язаних можуть тимчасово або взагалі не взяти в армію у мирний та/або воєнний час.

Перелік захворювань, через які не візьмуть до армії у мирний час суттєво ширший, аніж той, що перешкоджає службі під час воєнного стану!

1. ХВОРОБИ ЗОРУ

Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку вважаються лише особи, що мають:

• виражені анатомічні зміни або вади положення повік, орбіти, кон'юнктиви зі значними порушеннями зорових або рухових функцій на обох очах;
• різко виражені, з прогресивним зниженням зорових функцій або частими загостреннями на обох очах хвороби склери, рогівки (рубці та помутніння), райдужної оболонки, циліарного тіла, кришталика (усі види катаракти), судинної оболонки;
• хвороби скловидного тіла та очного яблука;
• неврит зорового нерва, хвороби та ураження зорового нерва та зорових шляхів тощо;
• відшарування та розрив сітківки будь-якої етіології на обох очах;
• усі форми глаукоми у розвиненій і подальших стадіях на обох очах;
• стійкий параліч рухових м'язів очного яблука за наявності диплопії;
• короткозорість або далекозорість будь-якого ока в одному із меридіанів понад 12,0 дптр або астигматизм будь-якого виду з різницею рефракції у двох головних меридіанах понад 6,0 дптр;
• гостроту зору одного ока нижче 0,1 або його сліпоту;
• відсутність очного яблука за гостроти зору другого ока 0,3 і нижче або гострота зору обох очей 0,2 і нижче.

2. ХВОРОБИ СЛУХУ

Не підлягають мобілізації особи, які страждають на стійку, повну глухоту на обидва вуха або глухонімоту, що мають виражені вестибулярно-вегетативні порушення, які супроводжуються виникненням симптомів хвороби Меньєра. У більшості випадків особи з захворюваннями слуху є непридатні до військової служби у мирний час та обмежено придатні – у воєнний час.

3. ДЕЯКІ ІНФЕКЦІЙНІ ТА ПАРАЗИТАРНІ ХВОРОБИ

Наприклад, кишкові інфекційні хвороби, бактеріальні зоонози, вірусні інфекційні хвороби центральної нервової системи, вірусні геморагічні гарячки, вірусні інфекційні хвороби з ушкодженням шкіри та слизових оболонок, гельмінтози, педикульоз та наслідки інфекційних та паразитарних хвороб є протипоказом для військової служби в мирний період. У воєнний час такі пацієнти вважаються обмежено придатними.

Активний прогресивний туберкульоз із розпадом легеневої тканини вважається достатньою підставою для непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку. Тоді як туберкульоз легень без виділення мікобактерій та розпаду легеневої тканини чи клінічно вилікуваний робить особу непридатною для військової служби в мирний час, але обмежено придатною – у воєнний.

4. РОЗЛАДИ ПСИХІКИ ТА ПОВЕДІНКИ

Непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку є хворі, що мають:

• різко виражені стійкі психічні розлади;
• розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин (алкоголю чи наркотиків) при синдромі залежності з різкими, стійкими психічними розладами;
• шизофренію, шизотипові та маячні розлади, афективні розлади з часто повторюваними фазами;
• невротичні розлади при різко виражених, стійких хворобливих проявах; різко виражені поведінкові розлади, зі схильністю до повторних тривалих декомпенсацій або патологічних реакцій;
• глибоку та тяжку розумову відсталість.

Інші розлади психіки й поведінки можуть бути причиною для непридатності до служби у мирний час, проте у воєнний – придатність призовника оцінюється ВЛК.

5. ЗЛОЯКІСНІ ТА ДОБРОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ

• Особи з онкологічними захворюваннями, які мають встановлений невиліковний діагноз не можуть бути призвані на службу до армії.
• Особи, які в анамнезі мають онкодіагноз або якщо захворювання перебуває в стадії стійкої ремісії, а також у разі патології, яка повільно прогресує, вважаються обмежено придатними у воєнний час.
• Призовники, у яких виявлено доброякісні новоутворення, які супроводжуються тяжкими порушеннями в роботі організму, не можуть бути мобілізовані до ЗСУ. Доброякісні новоутворення всіх локалізацій зі значними порушеннями функцій є підставою для непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку.
• Усі ті, хто проходив хірургічне лікування або променеву терапію, є тимчасово непридатними під час війни для служби в армії.

6. ХВОРОБИ КРОВІ ТА КРОВОТВОРНИХ ОРГАНІВ

Причиною для непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку можуть бути анемії зі значними порушеннями функцій анемії, що швидко прогресують, порушення згортання крові, геморагічні стани, інші хвороби крові, порушення з залученням імунного механізму тощо.

7. ХВОРОБИ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ

Громадяни, у яких було виявлено патології ендокринної системи, що супроводжуються розладом харчування або порушенням обміну речовин, вважаються обмежено придатними. У цьому разі все залежить від того, як саме захворювання впливають на загальний стан здоров'я.

8. ХВОРОБИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Серед таких хвороб:

• прогресивні, зі значними порушеннями функцій запальні хвороби ЦНС (менінгіт, енцефаліт, мієліт, енцефаломієліт, внутрішньочерепний та внутрішньохребтовий абсцес тощо);
• прогресивні, зі значними порушеннями функцій системні атрофії, церебральний параліч, хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, усі види дистоній (крім вегетосудинної) тощо;
• епілепсія за наявності частих епілептичних нападів або виражених психічних розладів;
• швидко прогресивні, зі значними порушеннями функцій хвороби периферичної нервової системи.

9. ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ

Непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку визнаються пацієнти:

• із серцевою недостатністю II-Б-III стадії у випадку некоронарногенних хворобах серця;
• із серцевою недостатністю II-Б - III стадії у випадку ішемічних хвороб серця;
• з гіпертонічною хворобою III стадії;
• з цереброваскулярними хворобами (наприклад, інфаркт головного мозку чи інсульт) зі значними порушеннями функцій;
• з хворобами артерій, артеріол та капілярів, вен, лімфатичних вузлів (атеросклерози, тромбози, варикози тощо) зі значними порушеннями кровообігу та функцій.

Антон Ревенко