Частиною другою статті 122 КАС чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Правова позиція ЄСПЛ у справі «E.T. v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA» від 12.11.2024, заява № 25373/16 https://t1p.de/o32go
Заявниця, яка була повністю позбавлена дієздатності, скаржилася на те, що національним законодавством не надано їй прямого доступу до суду, щоб подати заяву про поновлення її дієздатності.
Судове провадження, що закінчилося залишенням позову без розгляду, не перериває встановленого ч. 1 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, тому ця обставина має оцінюватися судом у контексті причини залишення позову без розгляду та наступної процесуальної поведінки учасника справи, які сукупно мають свідчити про існування об`єктивно непереборних або дійсно істотних обставин, перешкод чи труднощів, що зумовили залишення позову без розгляду та унеможливили своєчасне повторне звернення до суду після цього.
Як убачається з клопотання про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом, позивач вважав, що допустимим способом захисту своїх прав та законних інтересів є звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення ВККС з інших підстав, ніж були наведені у справі № 9901/577/19.
На його думку, строк звернення до суду з цим позовом не є пропущеним, оскільки після ухвалення ВПВС рішення від 13.06.2024 у справі № 9901/198/20 виникли нові підстави звернення до суду, від часу виникнення яких і слід обчислювати строки звернення до суду.
Рішення ВС у справі № 306/2813/23 від 12.06.2024 https://t1p.de/67zv9
Суди попередніх інстанцій відмови у задоволенні заяви неповнолітньої дитини та її діда про видачу обмежувального припису. Суди вважали, що дід не має права звернутись до суду з відповідною заявою, оскільки не є законним представником неповнолітньої дитини.
До 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений 3 місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 233 КЗпП України).
Держгеокадастр, виконуючи функції державного контролю за використанням та охороною земель, повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Водночас ст. 152 ЗК України, ст. 10 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», п. 51 Положення від 14.01.2015 №15 визначено перелік позовів, з якими Держгеокадастр має право звертатись до суду.
Початок обчислення строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами (КПК України)
11 березня 2024 року Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 469/97/17, провадження № 51-3719км23 (ЄДРСРУ № 117721254) досліджував питання щодо обчислення строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами (КПК України).
Статтею 462 КПК України встановлено вимоги до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Позивач звернувся до суду з позовом про оскарження Указу № 27/2023, після того як Державна прикордонна служба України заборонила йому залишити територію України з причин відсутності документів, що підтверджують підстави для виїзду за кордон.
Позивач вважав, що не пропустив строку оскарження Указу № 27/2023, який є актом індивідуальної дії, і що шестимісячний строк звернення до суду з позовом про його оскарження слід обчислювати з дати, коли фактично було порушено право позивача на виїзд за кордон.
