24 лютого 2022 року в перші години збройної агресії російської федерації проти України Сєрков Ігор після оголошення в країні військового стану, без усіляких повісток та сповіщень, незважаючи на законні підстави відстрочки від мобілізації, проявляючи тверду патріотичну громадянську позицію та являючись офіцером запасу ЗСУ прибув до Святошинського районного у м. Києві ТЦК та СП.
Ірландець Міхол О’Гьорлі (Miceál Francis O'Hurley)- доброволець ЗСУ, волонтер та керівник Міжнародного фонду, який підтримує Україну з 2014 року.
Повномасштабна війна застала Надію в Маріуполі. ЇЇ сім’я переїхала туди з Донбасу і вони налагоджували нове життя на новому місці – нова робота, нові друзі, зробили ремонт в новій квартирі і те, що відбулось 24 лютого 2022 року стало повною несподіванкою.
«Я ніколи не могла подумати, що у 21 столітті здавалося б цивілізована країна може напасти на сусідню державу. Я до останнього в це не вірила» - розповіла Надія.
На початку травня голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що до смт. Старий Салтів що на правому березі Печенізького водосховища у Вовчанському районі Харківської області зайшли наші військові і з боями почали звільнення населеного пункту, яке було окуповане з початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну.
З початку повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну було започатковано проект "Історії війни", де ми збирали історії та розповіді людей, яких війна торкнулась безпосередньо - хто пережив окупацію, втратив рідних, постраждав від російської агресії, залишився без житла, а також тих, хто став на захист Батьківщини.
З початку повномасштабного вторгнення військ рф в Україну Миколаїв опинився майже на лінії фронту і, незважаючи на контрнаступ українських сил оборони на херсонському напрямку, місто постійно перебуває під загрозою ракетних обстрілів.
Через небезпеку атак з повітря багато миколаївців, в тому числі і дітей, фактично живуть у бомбосховищах та самостійно облаштованих укриттях.
Населений пункт у Миколаївській області довгий час перебував на лінії фронту, під постійними обстрілами російських загарбників.
За цей час селище було майже повністю зруйноване, не залишилось жодного непошкодженого будинку.
На момент зйомок там проживало чуть більше двохсот людей. Живуть в підвалах та розбитих домівках, електроенергії немає, опалення, вода та інші умови для життя теж відсутні.
Виживати в таких умовах мешканцям допомагають волонтери, міжнародні організації, а також місцева влада.
Ця історія, яку розповів редактору ресурсу "ПОРАДИ ЮРИСТА" Ігор Палець, про події початку повномасштабної війни і наступу російських окупантів на Київщину, коли їх будинок опинився в епіцентрі бойових дій і в результаті ворожого обстрілу Ігор втратив рідних, а сам залишився інвалідом.
На початку 2020 року Ігор з сім’єю переїхав жити в заміський будинок у Вишгородському районі Київської області, який вони всією родиною будували майже 30 років.
Що відбулося після 24 лютого 2022 року Ігор згадує через майже 9 місяців потому.
Чернігів перебував у облозі російських військ з 24 лютого по 1 квітня включно. Протягом цього часу агресори щоденно наносили по місту ракетні та авіаційні удари, здійснювали артилерійські обстріли.
Про життя міста під час облоги та злочини російських військових розповів місцевий мешканець, політичний аналітик та публіцист Андрій Подвербний, який в той час особисто фіксував всі події.
Життя в Ізюмі на Харківщині після деокупації вкрай тяжке але вільне.
Попри відсутність елементарних побутових умов, зруйновану комунальну інфраструктуру і нехватку продуктів харчування місто після звільнення оживає і відчувається відносна безпека.
На зроблених восени світлинах відображена біль, втома та страх від пережитого в окупації але є і усміхнені обличчя дітей та надія в очах дорослих.
Фото Ольга Сошенко.
