27.08.2024 ККС ВС
№ 172/149/23 Шодо неможливості порушення права на перехресний допит у випадку, коли особа не допитувалася судом
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121295743
Порушення права на перехресний допит може мати місце лише в разі проведення прямого допиту свідка в судовому засіданні. Якщо такий прямий допит взагалі не проводився і особа фактично не допитувалася як свідок у судовому засіданні, то порушити право на перехресний допит неможливо
22.05.2024 ККС ВС
№710/179/17 Обмеження сторони захисту у реалізації права на допит свідка безпосередньо під час судового розгляду, є істотним порушенням прав людини. Перехресний допит
https://reyestr.court.gov.ua/Review/82001773
Суд першої інстанції свій висновок про винуватість засудженого обґрунтував даними, встановленими з показань потерпілої, свідка, а також даними протоколу огляду місця події з фототаблицею до нього, протоколів проведення слідчих експериментів за участю свідків, висновків судово-медичних та судовопсихіатричної експертиз.
Суд, пославшись на показання свідка ОСОБА_5, які ним давалися при проведенні слідчого експерименту під час досудового розслідування, не врахував, що цей доказ відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 87 КПК є недопустимим на доведення винуватості засудженого, оскільки сторона захисту не отримала можливості допитати свідка, що є порушенням права на перехресний допит. Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи в касаційній скарзі засудженого є обґрунтованими, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій у цій частині ґрунтуються фактично на припущеннях.
13.03.2024 ККС ВС
№ 562/1192/23 Дослідження судом допиту потерпілого в порядку ст. 225 КПК та випадки, коли це не є порушенням права сторони захисту на перехресний допит потерпілого.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/116768013
Непроведення судом першої інстанції допиту потерпілого та обмеження оголошенням його показань, наданих слідчому судді у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, під час якого була відсутня сторона захисту (на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру), не в будь-якому випадку свідчить про порушення права сторони захисту на перехресний допит. Так, наприклад, на етапі визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (ст. 349 КПК), за відсутності відповідної пропозиції прокурора, сторона захисту має заявити про необхідність проведення допиту потерпілого. У протилежному випадку демонстрація в судовому засіданні відеозапису допиту потерпілого (відкритого захисту при виконанні вимог ст. 290 КПК) надає стороні захисту можливість висловити свої контраргументи не тільки щодо змісту показань потерпілого, а й щодо обставин їх надання.
26.01.2024 ККС ВС
№ 466/9158/14-к Порушення права на перехресний допит в контексті проведення допиту в порядку ст. 225 КПК
https://reyestr.court.gov.ua/Review/116768013
Присутність захисника (за відсутності підозрюваного), прокурора та слідчого при допиті свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні свідчить про забезпечення участі обох сторін кримінального провадження при проведенні цієї слідчої дії в аспекті дотримання права сторони кримінального провадження на перехресний допит свідка. При цьому положеннями КПК не передбачено, що при допиті свідка в порядку положень ст. 225 цього Кодексу обов’язковою є участь підозрюваного та/чи потерпілого.
17.10.2023 ККС ВС
№ 638/18452/17 Засада безпосередності щодо свідка який відсутній в залі
https://reyestr.court.gov.ua/Review/114423816
Принцип безпосередності дослідження доказів спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає можливість з’ясувати всі обставини, які вони вважають важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію.
Засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин ця засада реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати її з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб. Наприклад, принцип безпосередності зазнає певних легітимних обмежень у випадку допиту особи, до якої застосовані заходи безпеки або яка відсутня безпосередньо в залі судового засідання (стаття 232 КПК), і такі легітимні обмеження не можна вважати порушенням принципу безпосередності. Також суди апеляційної та касаційної інстанцій в більшості випадків ґрунтують свої висновки на показаннях, які були надані в суді першої інстанції, оскільки багаторазовий допит особи в судах різних інстанцій без вагомих причин не тільки був би обтяжливим для такої особи, учасників і суспільства, але й суперечив би самому змісту інстанційності.
26.09.2023 ККС ВС
№ 132/3806/14-к Неможливість перехресного допиту потерпілого, можливості порушення прав на захист
https://reyestr.court.gov.ua/Review/114086665
Відсутність потерпілої особи можуть зумовити порушення прав захисту у разі, якщо показання потерпілої особи використовуються у якості доказу, а сторона захисту не отримала можливості піддати її перехресному допиту.
26.09.2023 ККС ВС
№ 132/3806/14-к Участь у судочинстві потерпілого є правом, а не обов'язком у разі відмови 2
https://reyestr.court.gov.ua/Review/114086665
Участь у судочинстві є правом, а не обов’язком потерпілих. Якщо потерпілі добровільно відмовляються від участі в провадженні, ця обставина сама по собі не впливає на справедливість розгляду справи і не позначається на правах сторони захисту.
Відсутність потерпілої особи можуть зумовити порушення прав захисту у разі, якщо показання потерпілої особи використовуються у якості доказу, а сторона захисту не отримала можливості піддати її перехресному допиту.
19.05.2022 ККС ВС
№ 750/11103/18 Показ свідка у минулому судовому засіданні допустимі лише при допиті тим же склад суду
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104443648
Системний аналіз норм кримінального процесуального закону й судової практики ВС в частині можливості врахування судом показань особи, наданих під час минулого судового розгляду, свідчить про те, що прийняття такого доказу і покладення його в основу рішення можливе лише в тому випадку, коли допит особи під час минулого судового розгляду здійснювався в тому ж суді та за участю тих же учасників судового процесу, які брали участь під час нового розгляду. В іншому разі сторони провадження будуть позбавлені можливості перехресного допиту такої особи, що відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 87 КПК є істотним порушенням прав людини та основоположних свобод і зобов’язує суд визнати такий доказ недопустимим.
29.10.2020 ККС ВС
№ 725/6078/14-к Допит свідка в режимі ВКЗ
https://reyestr.court.gov.ua/Review/92602247
Саме по собі проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження не суперечить вимогам Конвенції, нормам національного законодавства (ст. 336 КПК), та є прийнятною формою участі в судовому розгляді, яке не свідчить про порушення принципів його справедливості і публічності. Як убачається з матеріалів справи, в місцевому суді допит свідка дійсно було проведено в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення іншого суду, який розташований за місцем проживання цієї особи. Однак обставини, за яких свідок брав участь дистанційно в судовому засіданні, жодним чином не ставили захист у невигідне положення порівняно з іншими учасниками судового розгляду, і це не спричинило порушення права на справедливий суд. Так, місцевий суд з метою забезпечення оперативності судового провадження призначив проведення судового засідання за участю свідка в режимі відеоконференції на підставі відповідного клопотання прокурора, яке було мотивоване тим, що ОСОБА_1 проживає за межами області та не має можливості прибути в судове засідання через зайнятість на роботі. Разом із тим дані технічного запису свідчать, що допит свідка в судовому засіданні відбувся з дотриманням вимог ст. 352 КПК. Твердження захисника, що прокурор ставив навідні запитання під час допиту цього свідка, є необґрунтованими, оскільки прокурор з дозволу головуючого в будь-який момент судового провадження має право задавати питання учасникам судового розгляду. Крім того, допит свідка проходив під контролем суду, а сторона захисту не була позбавлена можливості скористатися як правом ставити питання свідку, так і висловлювати свій протест з метою зняти питання до свідка, а також правом на його перехресний допит. Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що в цьому випадку перебування свідка під час допиту в іншому приміщенні не вплинуло на ефективність участі сторони захисту в судовому процесі й жодним чином не перешкодило реалізувати обвинуваченому свої права, у тому числі право на допит свідка.
19.11.2019 ККС ВС
№ 750/5745/15-к Про відсутність підстав для визнання недопустимим доказом судових показань минулого судового розгляду у випадку неможливості забезпечення явки особи для допиту у дійсному судовому розгляді
https://reyestr.court.gov.ua/Review/86275852
39.У контексті викладеного, Суд вважає, що показання, які особа надавала під час минулого судового розгляду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду.
40. Однак обмеження засади безпосередності не можуть сягати такого ступеня, щоб позбавити самої її сутності та призводити до порушення фундаментальних гарантій справедливого судового розгляду, наприклад, тих, що передбачені пунктом «d» частини3 статті 6 Конвенції. Тому зазначений висновок, не означає, що такі показання не можуть бути визнані судом недопустимими відповідно до інших правил допустимості доказів. Суд також має визнати такі показання недопустимими, якщо буде встановлено, що під час минулого судового розгляду право особи на ефективний перехресний допит було істотно порушено внаслідок різних обставин: наприклад, коли особа була позбавлена права на правову допомогу або суд не забезпечив стороні можливість повно з`ясувати всі важливі обставини, або виявлені інші обставини, що свідчать про те, що допит особи проведений з порушенням.
41.Крім того, такі показання мають використовуватися обережно, а неможливість піддати відсутню під час судового розгляду особу перехресному допиту має враховуватися судом при оцінці достовірності її показань та їх значення у сукупності з іншими доказами. Також неможливість допиту особи під час нового судового розгляду позначиться на оцінці достовірності її показань в минулому розгляді, якщо при новому розгляді встановлені нові суттєві обставини, які зумовлюють необхідність повторного допиту особи (наприклад, у випадку, передбаченому частиною 13 статті 352 КПК).
42.У цьому зв`язку Суд вважає доречними застосувати підходи, узагальнені ЄСПЛ у справі Khawaja and Tahery v. the United Kingdom при аналізі відповідності судового розгляду вимогам частини 1 та пункту «d» частини3 статті 6 Конвенції[2]. Ця справа стосувалася використання показань, наданих поліції під час досудового розслідування свідком, який на час судового розгляду справи помер. ЄСПЛ визнав, що за таких обставин і за умови додержання певних гарантій сторони захисту, використання таких показань не порушує вимоги частини 1 та пункту «d» частини3 статті 6Конвенції.
43.Суд зауважує, що стаття 6 Конвенції не встановлює будь-яких правил допустимості доказів, які є перш за все предметом регулювання національного закону.[3] Тому практика ЄСПЛ, яка визнає прийнятним використання показань, що надавалися поліції, не може бути використана судом для обґрунтування використання позасудових показань, недопустимих відповідно до другого речення частини 4 статті 95 КПК. Але Суд використає підходи, розроблені ЄСПЛ, для аналізу можливості використання показань, наданих під час минулого судового розгляду.
44.У рішенні в справі Khawaja and Tahery v. the United Kingdom ЄСПЛ вважав, що для оцінки допустимості показань відсутнього свідка потрібно виконати трискладовий текст, а саме дослідити:
(i)чи існували поважні причини для неявки свідка та, відповідно, для прийняття показань недопитаного відсутнього свідка як доказів[4];
(ii)чи були показання відсутнього свідка єдиною або вирішальною підставою для засудження обвинуваченого[5];
(iii)чи існували достатні врівноважуючі фактори, у тому числі вагомі процесуальні гарантії, здатні компенсувати незручності, спричинені стороні захисту в результаті допуску доказу та забезпечити, щоб судовий розгляд у цілому був справедливим[6].
45.Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що в цьому випадку немає сумніву, що суд першої інстанції здійснив усі необхідні та можливі заходи для забезпечення явки в судове засідання свідка ОСОБА_9 , однак вони виявилися безуспішними. Також Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що показання цього свідка були хоча й не єдиним, але важливим елементом у сукупності доказів, представлених сторонами під час судового розгляду.
46.Таким чином, питання, яке належить вирішити в цій справі, полягає у тому, чи використання показань цього свідка, які він надавав у судовому засіданні під час минулого розгляду, забезпечувало достатньою мірою права сторони захисту і справедливість судового розгляду в цілому.
47.Суд зазначає, що під час минулого розгляду сторонам була надана необмежена можливість піддати цього свідка перехресному допиту, і матеріали провадження підтверджують, що сторони повною мірою скористалися такою можливістю, зокрема й можливістю дискредитувати ці показання. Суд першої інстанції за результатами допиту цього свідка дійшов висновку, що його показання в певних аспектах суперечать показанням, які той давав під час досудового розслідування. Залишаючи осторонь правильність таких висновків суду, сама їх наявність свідчить про те, що сторони ефективно і результативно використали своє право на перехресний допит. У судах апеляційної та касаційної інстанцій сторона захисту жодним чином не згадувала про будь-які порушення, які стосувалися допиту цього свідка.
48.Також під час нового судового розгляду не було встановлено будь-яких суттєвих обставин, які не були б відомі під час минулого розгляду і які б вимагали повторного допиту цього свідка з огляду на такі обставини. За згодою сторони захисту був досліджений аудіозапис допиту цього свідка, на якому зафіксовані й запитання та відповіді під час перехресного допиту, що давало суду можливість не лише сприймати зміст його показань, але й спостерігати манеру його поведінки під час допиту і робити висновки для оцінки їх достовірності. Сторона захисту під час нового розгляду не була позбавлена можливості при дослідженні аудіозапису та/або інших доказів звертати увагу суду на ті аспекти показань, які є важливими для оцінки їх достовірності.
49.Враховуючи всі ці фактори, Суд вважає, що за обставин цієї справи дослідження показань свідка ОСОБА_9 , які він давав під час минулого розгляду, забезпечувало сторонам достатні процесуальні гарантії, здатні компенсувати неможливість його допиту під час нового судового розгляду, а тому визнання цих показань допустимим доказом не порушувало права обвинувачених на справедливий судовий розгляд.
50.Узагальнюючи наведені вище міркування, Суд дійшов таких висновків: суд при розгляді справи повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи, і не вправі використовувати позасудові свідчення такої особи. Що стосується судових свідчень особи під час минулого розгляду, то навіть за умови наявності таких свідчень, сторона має право вимагати допиту такої особи під час нового судового розгляду, і в такому випадку суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такого права. У той же час, якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку такої особи виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності такої особи під час нового розгляду не може бути підставою для визнання таких її показань недопустимим доказом. Водночас, дослідивши ці показання, суд повинен дати їм оцінку з погляду допустимості, належності та достовірності, враховуючи, у тому числі, наскільки були забезпечені права сторони під час допиту особи в минулому розгляді. Факт неможливості допиту цієї особи під час нового судового розгляду має враховуватися судом при оцінці достовірності цього доказу у сукупності з іншими доказами у справі.
51.Таким чином, Суд погоджується з доводом прокурора, що визнання недопустимими показань свідка ОСОБА_9 попередніми судовими інстанціями є неправильним.
Категорія «Докази отримані з порушенням права на захист - обмеження права на перехресний допит» у ст. 87 КПК
Вас також можуть зацікавити наступні теми у ст. 87 КПК:
1. Обгрунтування істотності порушень захистом
2. Обгрунтування істотності порушень судом
3. Формальні порушення та вплив на недопустимість
4. Докази, надані без підтвердження порядку отримання
5. Докази, отримані внаслідок катування
6. Докази отримані з порушенням права особи на захист
6.1. Питання щодо участі захисника
6.1.1. Участь захисника під час проведення затримання та при проведенні слідчих дій відразу після затримання
6.1.2. Участь захисника під час повідомлення про підозру та на подальших етапах
6.1.3. Участь захисника під час проведення обшуку
6.1.4. Участь захисника під час проведення відібрання біологічних зразків
6.1.5. Участь захисника під час проведення слідчого експерименту
6.1.6. Участь захисника під час проведення пред'явлення особи до впізнання
6.1.7. Участь захисника під час проведення огляду місця події
6.1.8. Участь захисника для захисту неповнолітньої особи
6.1.9. Участь захисника щодо особи, стосовно якої передбачаються примусові заходи медичного характеру
6.1.10. Участь захисника під час завершення досудового розслідування, ознайомлення в порядку ст. 290 КПК
6.1.11. Участь захисника під час проведення освідування
6.1.12. Участь захисника під час проведення допиту підозрюваного в порядку ст. 224 КПК
6.2. Докази, отримані без роз'яснення права на захист
6.3. Докази отримані з порушенням права на захист - обмеження права на перехресний допит
6.4. Докази отримані з порушенням права на захист - права мовчання або не свідчити проти себе
6.5. Проведення ряду слідчих дій відразу після оголошення підозри як умова для обмеження прав підозрюваного та порушення права на захист
6.6. Неповідомлення підозрюваного про призначення експертиз у КП
6.7. Докази отримані з порушенням права особи на захист
6.8. Судовий розгляд без роз'яснення прав обвинуваченого
7. Недопустимість доказів через порушення вимог ч. 3 ст. 214 КПК (отримано до внесення відомостей в ЄРДР)
7.1. Недопустимість НСРД через невнесення в ЄРДР, неправильну кваліфікацію, перекваліфікацію, тощо
7.1.1. Штучна кваліфікація
7.1.2. Проведення НСРД у нетяжкому злочині
7.1.3. Недопустимість через проведення НСРД до внесення відомостей в ЄРДР
7.1.4. Недопустимість через порушення 24 год.строку внесення в ЄРДР
7.1.5. Недопустимість НСРД у епізодах, невнесених в ЄРДР
7.2. Недопустимість результатів слідчих дій внаслідок проведення до внесення відомостей в ЄРДР
7.3. Недопустимість висновків експертиз через призначення / отримання до внесення відомостей в ЄРДР
7.4. Недопустимість доказів через порушення ч. 3 ст. 214 КПК
8. Порушення процедурного правила за ст. 290 КПК з погляду впливу на істотність порушень та впливу на похідні докази
9. Недопустимість результатів слідчої дії через відсутність журналу судового засідання розгляду клопотання
10. Докази, отримані з порушенням процесуального порядку їх отримання
11. Інші ПП в даній категорії
