Інтернет-майданчики та дошки оголошень значно спрощують купівлю і продаж товарів. Проте разом із зручністю зростає і ризик стати жертвою шахрайства.
Поширена схема виглядає так: людина виставляє на продаж, наприклад, мобільний телефон. Через деякий час їй телефонує нібито зацікавлений покупець, погоджується на придбання товару та пропонує здійснити повну передоплату, щоб уникнути комісії за накладений платіж під час доставки «Новою поштою».
Покупець просить реквізити для переказу коштів, а згодом продавцю телефонує інша особа. Вона представляється працівником банку або служби безпеки фінансової установи та повідомляє, що для зарахування коштів від юридичної особи необхідно «підтвердити платіж», «активувати картку», «пройти верифікацію» або виконати іншу операцію.
Насправді ж мета зловмисників — отримати конфіденційну інформацію, яка може надати їм доступ до банківського рахунку потерпілого. Після цього з картки можуть бути списані всі доступні кошти.
Як зазначає керівник 9-го відділу УПК в місті Києві майор поліції Чепур Ігор, у таких випадках шахраї часто використовують психологічний тиск та створюють у людини відчуття, що діяти потрібно негайно.
«Зловмисники добре знають, як завоювати довіру потенційної жертви. Спочатку вони можуть вести звичайну розмову про товар, погодитися на ціну та спосіб доставки, а вже після цього підключається їхній спільник, який представляється працівником банку. Людину переконують, що для отримання коштів необхідно виконати певні дії. Саме в цей момент важливо зупинитися і не повідомляти жодних секретних даних», — наголошує Чепур Ігор.
Правоохоронці закликають громадян пам’ятати: для отримання звичайного переказу на банківську картку не потрібно повідомляти стороннім особам PIN-код, CVV-код, паролі від онлайн-банкінгу чи одноразові коди з SMS та push-повідомлень.
Також не варто переходити за посиланнями, які невідомі особи надсилають під виглядом «форми для отримання коштів», «підтвердження оплати» або «оформлення доставки». Такі посилання можуть вести на фішингові сайти, які зовні схожі на сторінки банку чи поштового оператора, але створені для викрадення платіжних даних.
Ще одна важлива ознака шахрайства — наполегливе переконання діяти саме зараз. Якщо співрозмовник поспішає вас, лякає блокуванням рахунку, переконує назвати код або виконати операцію в банківському застосунку — варто негайно припинити розмову.
Пам’ятайте:
- Не повідомляйте стороннім особам PIN-код, CVV-код, паролі та одноразові коди підтвердження.
- Не виконуйте за телефонною вказівкою невідомих осіб операції у мобільному банкінгу.
- Не переходьте за підозрілими посиланнями для «отримання оплати» чи «активації картки».
- Не встановлюйте на телефон програми, які пропонують невідомі співрозмовники для нібито «підтвердження платежу» або «допомоги працівника банку».
Якщо вам телефонують від імені банку — припиніть розмову та самостійно зателефонуйте до фінансової установи за офіційним номером, зазначеним на звороті картки або на офіційному сайті банку.
Перед відправленням товару переконайтеся, що кошти фактично надійшли на ваш рахунок. Не орієнтуйтеся лише на SMS, скриншот квитанції чи повідомлення від покупця.
У разі підозри на шахрайство негайно звертайтеся до банку та правоохоронців.
Твоя безпека — твої секрети. Не розголошуй дані картки та коди підтвердження.
Пам’ятайте: покупець може оплатити товар, але для цього йому не потрібні ваші секретні банківські дані. Якщо хтось намагається їх отримати — це привід негайно припинити спілкування.
БРАМА — від мрій до дій: разом захищаємо інформаційний простір України
Сьогодні війна триває не лише на полі бою. Вона ведеться і в цифровому просторі, де за лічені секунди інформація може поширитися серед мільйонів людей.
Дезінформація, російська пропаганда, фейкові ресурси, шахрайство, фішингові посилання та маніпулятивний контент стали частиною сучасного інформаційного середовища. Їхня мета — впливати на рішення людей, сіяти паніку, підривати довіру та використовувати необізнаність громадян.
Саме тому важливо не лише споживати інформацію, а й уміти розпізнавати загрози та правильно на них реагувати.
Що таке БРАМА?
БРАМА — це спільнота та ініціатива, спрямована на захист українського інформаційного простору, підвищення цифрової грамотності та протидію небезпечному контенту.
Назва символічна: як брама у минулому захищала міста та громади, так сьогодні спільні дії громадян допомагають захищати цифровий простір України.
У межах проєкту громадяни можуть виявляти небезпечний контент, повідомляти про нього через доступні канали, долучатися до передбачених механізмів реагування та навчатися правилам безпечної поведінки в Інтернеті.
Чому це важливо?
Щодня ми користуємося соціальними мережами, месенджерами, пошуковими системами та онлайн-сервісами. Водночас серед корисної інформації можуть поширюватися:
-
російська пропаганда та дезінформація;
-
фейкові й маніпулятивні матеріали;
-
шахрайські ресурси;
-
фішингові посилання;
-
незаконний контент;
-
кібербулінг та онлайн-цькування;
-
інформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію суспільства.
Оперуповноважена 9-го відділу УПК в місті Києві, старший лейтенант поліції Лілія Шихалєєва, наголошує, що інформаційна безпека сьогодні залежить не лише від роботи державних органів, а й від поведінки кожного користувача:
«У цифровому просторі кожна людина може стати як об’єктом інформаційного впливу, так і учасником протидії йому. Важливо не поширювати неперевірену інформацію, критично оцінювати отримані повідомлення та не ігнорувати підозрілий контент. Навіть проста дія — перевірити інформацію або повідомити про небезпечний ресурс — може допомогти захистити інших користувачів».
Як долучитися?
Участь не потребує спеціальних знань чи обладнання. Достатньо смартфона або комп’ютера.
Виявляй — звертай увагу на підозрілий або небезпечний контент.
Повідомляй — використовуй доступні канали проєкту для інформування про загрозу.
Дій — долучайся до передбачених проєктом механізмів реагування та подання скарг платформам.
Навчайся — підвищуй рівень медіаграмотності та кібергігієни.
Поширюй знання — розповідай близьким, друзям і колегам про правила безпечної поведінки в Інтернеті.
Спільні дії дають результат
БРАМА — це не лише інформаційна кампанія, а спільнота людей, які готові діяти.
За час роботи проєкту учасники направили понад 140 тисяч повідомлень про потенційно небезпечні ресурси, а понад 26 тисяч джерел неприйнятного контенту було заблоковано спільнотою.
Ці результати демонструють: навіть невелика дія окремої людини у поєднанні з діями тисяч інших може мати вагомий результат.
Водночас БРАМА — це не лише про блокування. Її мета — сформувати звичку перевіряти інформацію, розпізнавати маніпуляції, захищати власні акаунти та відповідально користуватися цифровими сервісами.
Інформаційна безпека починається з кожного. Не поширюй інформацію, у правдивості якої не впевнений. Перевіряй сумнівні повідомлення та посилання. Не передавай стороннім свої персональні й банківські дані. Використовуй складні паролі та двофакторну автентифікацію. Повідомляй про небезпечний контент через офіційні канали. Навчай цифрової безпеки своїх близьких.
БРАМА — це не бар’єр між людиною та інформацією. Це відповідальність, знання та готовність діяти.
Разом — до безпечнішого інформаційного простору України.
