НАБУ розшукує колишнього Першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, якого обвинувачують у зловживаннях при закупівлі автівок для армії.
Зокрема, він спільно з ексзаступником міністра оборони та директором департаменту Міністерства оборони обвинувачується в організації закупівлі в межах державного оборонного замовлення вантажних автомобілів підвищеної прохідності за збільшеними цінами. Сума завданих збитків державі становить понад 17 млн грн.
Про це повідомляють у НАБУ.
19 жовтня 2019 року ВАКС заарештував колишнього Першого заступника секретаря РНБО з альтернативою внесення 10,6 млн грн застави, а 21 жовтня 2019 року за нього внесли заставу.
У березні 2022 року суд звернув заставу в користь ЗСУ і змінив запобіжний захід на особисте зобов'язання. Після цього, обвинувачений перестав з'являтись на судових засіданнях, а за інформацією НАБУ і САП, взагалі виїхав за кордон і його оголосили в розшук.
У НАБУ нагадали, що 2 липня 2021 року скерували до суду обвинувальний акт стосовно Олега Гладковського, а також ексзаступника міністра оборони та в.о. директора департаменту Міністерства оборони у завданні 17,44 млн грн збитків державі. Дії всіх обвинувачених кваліфіковано за ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Слідство встановило, що ексзаступник міністра оборони, в.о. директор департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони у змові з колишнім першим заступником секретаря Ради національної безпеки та оборони у 2017 році організували закупівлю в межах державного оборонного замовлення вантажних автомобілів підвищеної прохідності МАЗ 6317 (Богдан 6317) за незаконно збільшеними цінами. Виробником автомобілів виступило дочірнє підприємство «Автоскладальний завод №2» АТ «АК «Богдан моторс», що входить до групи пов’язаних компаній Корпорації «Богдан» — частки у статутному капіталі як прямо та опосередковано належали посадовцю РНБО та його близьким особам.
На стадії формування державного оборонного замовлення на 2017-2019 рр. до вантажних автомобілів, які планували закупити коштом державного бюджету для потреб армії, уряд висунув низку вимог. З-поміж іншого, йшлося про рівень локалізації (обсяг робіт зі створення транспортного засобу безпосередньо в Україні з метою підтримання вітчизняного виробника) мав становити не менше 60%. На той момент згадані автівки не відповідали цим вимогам, маючи рівень локалізації всього до 10%.
Згодом в результаті лобістських дій вимоги до локалізації зменшили до 20%. Попри той факт, що компанія-виробник не відповідала і цій вимозі, вона все одно отримала держзамовлення, однак за умови доведення рівня локалізації до 20% до кінця 2017 року і подальшого його збільшення до 30% впродовж трьох років. Компанія на ці умови пристала. Однак, як згодом встановило слідство, відповідні витрати зі збільшення рівня локалізації компанія-виробник незаконно переклала на бюджет, що згодом підтвердили залучені спеціалісти Державної аудиторської служби під час перевірки.
Контракт між Міноборони та компанією-виробником передбачав часткову передоплату і фіксував неможливість перегляду ціни та граничність визначених контрактом статей калькуляції. Тим не менше, всупереч цій умові, ціну збільшили, а посадовці департаменту Міноборони, відповідальні за цю закупівлю, її погодили, попередньо узгодивши це питання з заступником Міністра оборони. У результаті постачальнику автівок незаконно переплатили 17,44 млн грн, що підтверджено висновками Держаудитслужби та експертизи.
За цими фактом в жовтні 2019 року про підозру у зловживанні службовим становищем повідомлено експершому заступнику секретаря РНБО. В квітні 2020 року коло підозрюваних поповнили ексзаступник міністра оборони та в.о. директора одного з департаментів Міноборони. У червні 2020 року розслідування завершили, підозрюваним відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення.
