З початку дії нового Закону “Про медіа” Національна рада двічі застосовувала приписи до онлайн-медіа за статтею 36 – про заборону певного контенту, зокрема мови ворожнечі й дискримінації. Обидва рази приписи стосувалися гомофобних висловлювань.
Про це в коментарі ZMINA сказав медіаюрист, член Нацради Олександр Бурмагін.
Він додав, що приписи – це найлегші заходи реагування на порушення статті 36 під час перехідного етапу дії закону. І станом на сьогодні за такі порушення вже передбачено штрафи, адже дія перехідного періоду закінчилася 31 березня 2024 року.
“За статтею 36 було два рази застосовано заходи реагування – найлегші, у вигляді приписів, тому що для онлайн-медіа був передбачений перехідний етап щодо заходів реагування. Зараз це були б уже не приписи, а штрафи. Тому що дискримінаційні висловлювання – це значні порушення”, – зазначив Олександр Бурмагін.
За його словами, обидва приписи були застосовані до одного й того самого медіа. Спершу була одна стаття з дискримінаційними висловлюваннями, а через рік – інша стаття.
Також Бурмагін розповів, що 36 медіасервісів з початку дії закону у 2023 році визнали такими, що належать державі-агресору і підлягають блокуванню: “Ці медіасервіси існують у форматі піратських кінотеатрів, де можна подивитися російський серіал чи багато іншого російського пропагандистського контенту. Вони також підпадають під категорію забороненого контенту статті 36 Закону “Про медіа”.
Після визнання медіаресурсів такими, що належать державі-агресору, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), доводить інформацію до провайдерів, що ті мають заблокувати доступ.
“Це відбувається на підставі статей 9-го розділу Закону “Про медіа”. У нас були дуже довгі дискусії з колегами з Єврокомісії і Ради Європи, які постійно супроводжували розроблення Закону “Про медіа” на предмет дотримання стандартів прав людини й стандартів Євросоюзу”, – пояснив Бурмагін.
Також, за його словами, були окремі обговорення щодо цього розділу, тому що він передбачає багато норм спеціального характеру під час збройної агресії РФ, проте не завжди узгоджується з погляду “мирного” законодавства ЄС: “Але колеги з Євросоюзу і Ради Європи погодилися, що такий розділ має право на існування, тому що ми в стані війни. І одним з аргументів було те, що 9-й розділ тимчасовий, він прив’язаний до існування юридичного статусу країни-агресора”.
