14.02.2022 ОП ККС ВС
№ 477/426/17 Внесення в ЄРДР не породжує процесуальних наслідків
https://reyestr.court.gov.ua/Review/103525190
Cлід розмежовувати процес прийняття процесуальних рішень певними субєктами, набуття цими рішеннями визначеної КПК України процесуальної форми від їх обліку в ЄРДР, що є різноплановою діяльністю, яка має відмінну мету та завдання.
Cпособом оформлення рішення про визначення слідчого або групи слідчих, старшого слідчої групи, які здійснюватимуть досудове розслідування, який є допустимим за змістом норм, передбачених ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК України, з огляду на їх юридичні конструкції, є постанова керівника органу досудового розслідування. Електронний документ у вигляді внесеного до ЄРДР запису, якщо що він зроблений уповноваженою особою на прийняття такого процесуального рішення - керівником органу досудового розслідування, не відповідає вимогам процесуальної форми фіксації прийнятих процесуальних рішень, оскільки внесення відомостей до ЄРДР не є способом прийняття процесуальних рішень. Питання можливості оформлення процесуальних рішень в електронній формі та їх подальшого використання потребує окремого законодавчого регулювання в рамках створення «Електронного суду».
Процесуальне рішення про призначення групи слідчих, старшого слідчої групи, зміну групи слідчих чи обєднання матеріалів досудових розслідувань не є самостійним доказом у кримінальному провадженні.
11.07.2024 ККС ВС
№ 757/21858/22 Неналежне ведення ЄРДР. Відсутні у ЄРДР дані про прийняття процесуальних рішень - не істотне порушення
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120396015
Такий висновок суперечить позиції ВС, викладеній в постановах від 05 лютого 2019 року (справа № 607/11498/15-к), 09 вересня 2020 року (справа № 761/2834/15-к), 14 лютого 2022 року (справа № 477/426/17), 15 вересня 2022 року (справа № 168/411/21), ВП ВС від 26 березня 2019 року (справа № 807/1456/17), згідно якої ЄРДР є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Таким чином, витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, не породжує жодних правових наслідків.
У всіх наведених випадках касаційний суд дійшов висновку про те, що певне процесуальне рішення, винесене під час досудового розслідування, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до цього процесуального рішення. Водночас витяг з ЄРДР не може замінити такого процесуального рішення.
Тобто, наявні в ЄРДР відомості є похідними від процесуальних рішень прокурора, вони не можуть бути використані для встановлення або спростування факту винесення або не винесення прокурором певного процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Тому, на думку колегії суддів касаційного суду, неналежне ведення ЄРДР, невідображення в ньому прийнятого під час досудового розслідування процесуального рішення, яким у провадженні, що переглядається касаційним судом, є постанова прокурора про зупинення досудового розслідування, не може свідчити про його об`єктивну відсутність в цілому, оскільки такий реєстр становить собою відповідну інформаційну базу.
10.04.2024 ККС ВС
№ 344/12022/18 Неналежне ведення ЄРДР, невідображення в ньому прийнятого під час досудового розслідування процесуального рішення, не може свідчити про його об’єктивну відсутність у цілому
https://reyestr.court.gov.ua/Review/118422077
Неналежне ведення ЄРДР, невідображення в ньому прийнятого під час досудового розслідування процесуального рішення, зокрема постанови про призначення слідчого / групи слідчих, не може свідчити про його об’єктивну відсутність у цілому, оскільки такий реєстр становить відповідну інформаційну базу.
15.09.2022 ККС ВС
№ 168/411/21 Неналежне ведення ЄРДР не породжує правових наслідків
https://reyestr.court.gov.ua/Review/106390590
У постанові від 04 жовтня 2021 року (справа № 724/86/20, провадження № 51-1353 кмо21) об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (предметом розгляду якої було питання щодо належної процедури визначення групи слідчих, що здійснюватимуть досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні) зазначила, що відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, реєстр це електронна база даних, створена за допомогою автоматизованої системи, до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Таким чином, витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, не породжує правових наслідків щодо визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування. Об`єднана палата дійшла висновку про те, що процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Водночас витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні.
Тому, на думку колегії суддів касаційного суду, неналежне ведення ЄРДР, невідображення в ньому прийнятого під час досудового розслідування процесуального рішення, яким у провадженні, яке переглядається касаційним судом, є постанова прокурора про продовження строку досудового розслідування, не може свідчити про його об`єктивну відсутність в цілому, оскільки такий реєстр становить собою відповідну інформаційну базу.
30.11.2021 ККС ВС
№ 644/7203/19 Неналежне ведення ЄРДР не визначає належність чи допустимість
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101634648
Критеріями допустимості доказів є, зокрема, належні джерело, суб`єкт, процесуальна форма, фіксація та належні процедура й вид способу формування доказової основи. Тобто, надаючи оцінку доказам, суд перевіряє дотримання, передбаченого кримінальним процесуальним законом, порядку їх отримання.
17.03.2021 АП ВАКС
№ 758/1780/17 Невідображення даних про підозру в ЄРДР не означає недопустимість
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95601523
Оскільки Єдиний реєстр досудових розслідувань є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру, невідображення в реєстрі факту повідомлення про підозру не свідчить про незаконність згаданої процесуальної дії та не ставить під сумнів допустимість доказів у кримінальному провадженні.
Категорія «Неналежне ведення ЄРДР» у ст. 214 КПК
Вас також можуть зацікавити наступні теми у ч. 5 ст. 214 КПК:
1. Внесення відомостей в ЄРДР щодо ПІДОЗРИ / зміни підозри
2. Внесення в ЄРДР відомостей щодо зміни КВАЛІФІКАЦІЇ / уточнення кваліфікації / попередня кваліфікація
2.1. Штучна кваліфікація
2.2. Повноваження реєстратора на перевірку кваліфікації на початковому етапі ДР
2.3. Зміна кваліфікації / розвиток кваліфікації протягом ДР / початкова кваліфікація
3. Внесення в ЄРДР ДАТИ злочину
4. Внесення в ЄРДР ФАБУЛИ кримінального правопорушення
5. Внесення в ЄРДР ЕПІЗОДІВ
6. Внесення даних в ЄРДР про ПІДСЛІДНІСТЬ
7. Внесення в ЄРДР даних щодо СЛІДЧИХ / ПРОКУРОРІВ в аспекті визначення повноважень у КП
8. Внесення в ЄРДР даних про ПРОЦЕСУАЛЬНІ РІШЕННЯ
9. Про необхідність внесення ЗМІН в ЄРДР в ході проведення ДР
10. Неналежне ведення ЄРДР
