Скарга на рішення про відповідність платників ПДВ критеріям ризиковості (приклад)

Дата публікації: ср, 02/12/2020 - 11:42
Андрій Тамошюнас
Адвокат, партнер ЮК "ADA Group"

1) В суд завжди встигнете - це справа недешева і нешвидка. До того ж, на сьогодні позиція ВС з даного питання «змушує задуматися» (постанова ВС від 20.11.2019р. у справі №480 / 34006/18)
2) Тому максимально відповідально підійдіть до процедури адміноскарження - викладіть всі важливі акценти та підкріпляйте їх підтверджуючими документами.
3) Текст постанови КМУ №1165 не передбачає можливість такого оскарження, але ст.56 ПКУ передбачає право на оскарження будь-якого рішення контролючого органу.
4) На сьогодні доцільно направляти скаргу з матеріалами як в електронному форматі (хоча спеціальної форми для скарги функціонал «кабінету» не передбачає), так і в паперовому.
5) Кличте на допомогу Раду бізнес-омбудсмена, Державну регуляторну службу, а можна і ЗМІ – а для цього зі скаргою подавайте клопотання про відкритий формат розгляду скарги.
6) Приклад скарги для практичної допомоги додається.


СКАРГА
на рішення про відповідність платників ПДВ критеріям ризиковості платника

Рішенням від 05.02.2020р. №66666 ТОВ «НЕРИЗИКОВЕ» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Скаржник вважає зазначене рішення необґрунтованим як нормативно, так і документально, з огляду на наступні обставини:

1. Рішення прийнято не уповноваженим органом
Частина 2 ст.19 Конституції України чітко визначає:
«Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»
Відповідним профільним законом в даному випадку є Податковий кодекс України. При цьому, жодна норма зазначеного НПА (в т.ч. і п.201.16. ст.201 ПКУ, на яку посилається постанова КМУ №1165) не наділяє податкові органи повноваженнями щодо прийняття рішень про невідповідність платників ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
У свою чергу, КМУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (ст.113 Конституції України).
Отже, уряд не мав жодного права наділяти податкові органи повноваженнями на прийняття рішень про віднесення платників ПДВ до категорії ризикових.

2. Рішення є необґрунтованим та невмотивованим

В обгрунтування оскарженого рішення регіональний орган ДПС зазначив наступне:
«Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів Україні від 11 грудня 2019р. №1165,

у зв’язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації
контролюючим органом у процесі поточної діяльності

з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р.№ - прийнято рішення про:

Х відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку

Підстава(зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація):
___________________п.8 Критеріїв ризиковості платників податку____________________
Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)
_____________________________________________-__________________________________________________
невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку»

Отже, в даному випадку доцільно зазначити про наступне:

2.1. Регіональним податковим органом навіть не дотримано вимоги, які містяться у самій формі оскаржуваного рішення. Так, зокрема, відсутні відмітки напроти полей, які підлягають обов’язковому заповненню. Крім того, не заповнені поля «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р.№» та «Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)».
В силу зазначених дефектів оскаржуване рішення також є суперечливим.
2.2. Аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить про те, що воно не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.
Так, по-перше, у рішенні взагалі відсутнє навіть посилання на наявність (не говорячи вже про викладення її суті) податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності;
По-друге, 28.01.2020р. скаржником було направлено на адресу ГУ ДПС в ……. області письмову вимогу про виведення підприємства з "ризикових" з пакетом копій документів (приблизно 100 документів на 500 сторінках).
Однак, регіональним податковим органом вказане взагалі було проігноровано, про що свідчить зміст оскаржуваного рішення.
По-третє, процедура «виведення підприємства з ризикових» за своєю суттю є однією із стадій адміністративного оскарження. У свою чергу, відповідно до положень п.56.4. ст.56 ПКУ під час зазначеної процедури обов'язок доведення того, що … будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Аналогічне правило містить і КАСУ. Так, частина 2 статті 77 кодексу передбачає, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
До речі, такий підхід цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Однак, як свідчать матеріали даної справи, зовсім протилежної позиції дотримується ГУ ДПС у ………. області. Так, у оскаржуваному рішенні взагалі не міститься будь-яких посилань на дослідження обставин справи та доказів, зібраних саме органом ДПС!

3. Незаконність рішення є очевидною

Проведений системний аналіз норм діючого законодавства та фактичних обставин справи однозначно свідчить про неправомірність оскаржуваного рішення.
Очевидно, що подальше судове оскарження призведе тільки до одного результату – його скасування, оскільки адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення (п.68 постанови ВС від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18)).
Отже, єдиним вірним кроком у даній ситуації є відміна даного рішення ДПС України в порядку ст.56 ПКУ!

4. Аргументація порушених прав та інтересів платника

У відповідності до положень постанови КМУ №1165 внесення скаржника до переліку ризикових платників, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Отже, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної такою собою податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.
Отже, оскаржуване рішення саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня.
У свою чергу, відомостями ЄРПН підтверджуються факти зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН з моменту прийняття рішення про включення нашого підприємства до категорії «ризикових».

5. Щодо права на подання скарги на відповідне рішення

На жаль, ДПС України створено помилкову практику фактичного ігнорування скарг на рішення регіональних органів про включення платників ПДВ до категорії «ризикових».
У звязку із цим вважаємо за доцільне акцентувати вашу увагу на наступних аспектах статті 56 ПКУ:
«56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.»
Таким чином, оскільки оскаржуване рішення відноситься до категорії «інших рішень контролюючого органу», то право скаржника в даному випадку є безспірним!
Крім того, форма самого рішення від 05.02.2020р. №66666 містить відповідне застереження: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

6. У зв’язку із очевидністю неправомірного характеру оскарженого рішення, а також враховуючи важливість питання та серйозність негативних наслідків, звертаємось з проханням про розгляд матеріалів скарги у максимально стислі строки.

Довожу до відома, що рішення та дії ГУ ДПС у …… області в судовому порядку не оскаржувались.

Враховуючи викладене, керуючись положеннями ст.ст.19, 55 Конституції України, ст.56 ПКУ, -

ПРОШУ:

1. Розглянути скаргу у максимально стислі строки.
2. Скасувати рішення від 05.02.2020р. №66666.
3. Прийняти рішення про невідповідність ТОВ «НЕРИЗИКОВЕ» критеріям ризиковості платника податку.
4. Виключити ТОВ «НЕРИЗИКОВЕ» з переліку ризикових суб’єктів господарювання.

Додаток:

- Клопотання про розгляд матеріалів скарги у відкритому засіданні
- Копія оскаржуваного рішення
- Копія звернення до ГУ ДПС у ….. області №… від …р. (у першу адресу);
- Копії запитів до податкових органів про надання публічної інформації (у першу адресу);
- Копії відповідей податкових органів про відмову у наданні інформації (у першу адресу);
- Витяг з електронного кабінету щодо наявності стану у підприємства статусу «ризикового» на теперішній час (у першу адресу.)

З повагою,

Директор ТОВ «НЕРИЗИКОВЕ» ___ / Законослухняний А.А./

Галерея (відео / фото)