ВПВС у постанові від 09.11.2023 у справі № 11-395сап21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/115598833 зауважила, що встановлення в діях судді ознак порушення правил суддівської етики, передбачених Кодексом суддівської етики, не є достатнім фактором для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Необхідною умовою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності є те, щоб у діях (бездіяльності) судді було встановлено порушення вимог тих чи інших законів, а норми Кодексу суддівської етики в такому випадку є допоміжним інструментом для обґрунтування підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, що свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
У цій справі було констатовано відсутність у судді наміру приховувати інформацію щодо джерела походження коштів на придбання майна, періоду та права користування ним, оскільки не встановлено обставин, які б вказували на те, що така інформація не зазначалася суддею умисно або внаслідок грубої недбалості і була завідомо недостовірною, що в свою чергу виключає дисциплінарну відповідальність судді.
Наявність матеріалів кримінального провадження не є єдиним і достатнім доказом вчинення правопорушення, доки вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.
Погоджуючись з тим, що висновки ВРП щодо відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є достатньо мотивованими, ВПВС зауважила, що нова оцінка доводів дисциплінарних скарг по суті виходить за межі її процесуальних повноважень у цій категорії справ.
