Правова позиція ЄСПЛ у справі «KARAKASIDIS v. GREECE» від 16.12.2025, заява № 46737/20 https://t1p.de/1i723
Заявник скаржився на те, що його права на презумпцію невинуватості та на справедливий суд були порушені через його засудження у кримінальному провадженні за фактом отримання доходів від злочинної діяльності на підставі недостатньо мотивованого судового рішення, яке переклало тягар доказування зі сторони обвинувачення на нього.
Оцінюючи ці доводи, ЄСПЛ зазначив, що висновок національних судів про те, що заявник не довів права власності на викрадені предмети, відрізняється від обов'язку обвинувачення довести поза розумним сумнівом їх незаконне походження та знання заявника про це походження. Хоча суди визначили, що предмети були викрадені, і що заявник знав про цю ситуацію, вони не навели жодних фактів, що підтверджують ці висновки, або будь-яких доказів, що їх підтверджують, за винятком того факту, що він зберігав предмети у своєму автомобілі, що вважалося таким, що підтверджує висновок про їх незаконне походження.
Таким чином, висновки національних судів не були результатом prima facie доказів, які заявник не спростував. Суд не може встановити, що докази, надані стороною обвинувачення, становили підставу для обвинувачення заявника, яка вимагала б від нього пояснень. Національні суди, по суті, переклали тягар доказування з обвинувачення на заявника, порушуючи принципи презумпції невинуватості. Крім того, розглядаючи провадження в цілому, не можна стверджувати, що рішення національних судів були належним чином обґрунтованими відповідно до права заявника на справедливий суд.
Відповідно, мало місце порушення п.п.1,2 ст.6 Конвенції.
