Здійснивши аналіз законодавчих змін та нововведень щодо податку на нерухоме майно, ми побачили, що станом на момент написання цієї статті законодавець не прийняв будь-яких законопроектів що стосуються змін щодо податку на нерухоме майно та порядку його сплати.
Зважаючи на це хотіли б звернути увагу читачів на загальну характеристику цього податку, певним особливостям його сплати в умовах дії воєнного стану, а також здійснити обрахування ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
Першочергово хотіли б зауважити, що правове регулювання податку на нерухоме майно відмінному від земельної ділянки осіб відображене у статті 266 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс).
Зокрема цією статтею передбачається, що платником податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Тоді ж як об’єктом оподаткування, відповідно до пп. 266.2.1. п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу є житлова та нежитлової нерухомості, в тому числі її частка.
У разі ж перебування нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, то він сплачується з урахуванням таких особливостей:
-
якщо нерухомість перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
-
якщо нерухомість перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
-
якщо нерухомість перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Що ж стосується база оподаткування, то нею є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, а базовий звітний період з податку на нерухоме майно – становить календарний рік (пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).
При цьому варто зауважити, що база оподаткування нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тоді ж як база оподаткування об’єктів нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Ставка податку на нерухоме майно, згідно з пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
А що ж стосується обчислення суми податку на нерухомість, які перебувають у власності фізичних осіб, то воно здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Тоді ж як юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за встановленою законодавством формою, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Що стосується строків сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, то згідно з пп. 266.10.1. п. 266.10. ст. 266 Податкового кодексу:
-
фізичні особи його сплачують протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, тоді ж як таке податкове повідомлення рішення надсилається платнику податку фізичній особі до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком);
-
юридичні особи його сплачують авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Також не можна не вказати про пільги щодо податку на нерухоме майно, зокрема його не сплачують:
-
власники квартири/квартир незалежно від їх кількості до 60 квадратних метрів;
-
власники житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – до 120 квадратних метрів;
-
власники різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – до 180 квадратних метрів.
Що стосується пільг при сплаті податку на нерухоме майно у зв’язку з воєнним станом, то згідно з пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
-
за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
-
за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України об’єкти нерухомості;
-
за пошкоджені об’єкти нерухомості, у тому числі тих, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.
І на останок, хотіли б здійснити обрахунок максимальної ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у 2024 році.
Зважаючи на те, що розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2024 року буде становити 7 100, 00 гривень, то граничний розмір ставок податку на нерухоме майно в 2024 році не повинен перевищувати 106 гривень 50 копійок за 1 квадратний метр бази оподаткування.
